Инимал учасном, он усилв. отчиренко,
установити відповідність між реченнями і типами вставних конструкций, ужитих у них
Оні друзі, ви, певна річ, полюблясте мандри (В. Бакланов).
Вставне слово
- Література, за висловом письменника, наповнює ідеї плоттю й кров'ю (І. Цюпа). 2 Встав не
Вм к миру і злагоди народів, напевне, кожний із нас не пошкодує віддати розумі словосполучення
онин бності, віддати всі найкращі сили своєї душі (О. Гончар).
ВВстане речення
Ак BHленку виберу, скажу про командира (отак за першим спогадом і другий
аналива туша у нього щира... (А. Малишко).
А і вміння розмовляти і слухати (як зазначає більшість учених-психологів) дуже
оксимі для людини (з журналу).
Мачуть, не злічити всіх визначень сили і краси народного поетичного слова (Г.
Твори поета легко зрозуміти, бо в кожному можна відчути часточку Кобзаревої душі. Затамувавши подих, читала баладу „Причинна”, уявляла, як „ реве та стогне Дніпр широкий…”, місячну буряну ніч, чула крики сичів і бачила змучену чеканнями дівчину. Вона згубила найдорожче у своєму житті – коханого і тепер страждає, втративши сенс життя. Героїня постає перед нами безсилою, тендітною, ніжною істотою, яка залишається одна у всьому світі наодинці зі своїм горем та переживаннями. Уже в цій баладі відчувається фольклорний тип мислення Шевченка, тісний зв'язок з народом. Збурений Дніпро – то символ боротьби поневоленої української нації за свою свободу, символ України. Композитором Данилом Крижанівським створена пісня „Реве та стогне Дніпр широкий…”, яка стала одним із національних гімнів України.
Справжнім шедевром лірики поета справедливо вважають вірш „Садок вишневий коло хати”, який з’явився як результат ностальгії Т.Шевченка за рідним краєм, земляками, піснями. Автор змальовує вимріяну ним гармонію краси і природи, людини і мистецтва, радості життя у взаємній любові. Вишня і соловейко як уособлення української садиби, сім’ї, кохання зачаровує читача. Відчувається непідкупна любов Т.Шевченка до сільської хати, яка є одвічним оберегом великої української родини.
Н.в двісті двадцять два
Р.в двохсот двадцяти (двадцятьох) двох
Д.в двостам двадцяти (двадцятьом) двом
З.в двісті двадцять (двадцятьох) два (двох)
О.в двомастами двадцятьма двома
М.в у/на двохстах двадцяти (двадцятьох) двох
Н.в триста тридцять три
Р.в трьохсот тридцяти (тридцятьох) трьох
Д.в трьомстам тридцяти (тридцятьом) трьом
З.в триста тридцять (тридцятьох) три (трьох)
О.в трьомастами тирдцятьма трьома
М.в на/у трьохстах ридцяти (тридцятьох) трьох
Н.в вісімсот вісімдесят вісім
Р.в восьмисот вісімдесяти (вісімдесятьох) восьми (вісьмох)
Д.в восьмистам вісімдесяти (вісімдесятьом) восьми (вісьмом)
З.в вісімсот вісімдесят (вісімдесятьох) вісім (вісьмох)
О.в восьмистами вісімдесятьма вісьма вісьма (вісьмома)
М.в на/у восьмистах вісімдесяти восьми