К.р. за правильний ответ даю 20
балов ​

Мова – це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.Українська мовна традиція сягає докняжих далеких часів.Наша українська мова – це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України.Сьогодні нашій державній мові потрібні не тільки відповідні законодавчі акти, але й наша духовна міць, любов до знань, справедливість, інтелігентність, наша національна самосвідомість.Поет схвильовано писав про державну мову України:Вона, як зоря пурпурова, Що сяє з небесних висот. І там, де звучить рідна мова, Живе український народ

- Алло! Це Наталка Іванченко. Можна Олену до телефону?
- Привіт, Наталко, це ж я!
- О, вибач не пізнала твій голос. Ти сьогодні ввечері вільна? Я хотіла запросити тебе до себе – буде невеличка вечірка.
- Як цікаво! О котрій годині?
- Починаймо о шостій. Я приготую дещо смачненьке, а потім подивимось нове кіно.
- Думаю, я зможу прийти. А багато гостей ще буде?
- Ні, ще Тетянка та Оксана з братом. Ти його знаєш?
- Миколу? Знаю. Ми з ним разом до музичної школи ходимо.
- От і добре, усі одне одного знають, тож маж бути цікаво. То ти прийдеш? 
- Так, із задоволенням. Тобі потрібна якась до у приготуваннях?
- Ні, дякую, все буде просто й невимушено. Впораюсь! Чекаю на тебе о шостій! Бувай!
- Дякую! До вечора!