Как пишеться на українській мові виправ помилки а море все собі гуляє, І некипить , і негорить. Так що ж Синиця? Та мовчить! І запалить, не запалила А тільки слави наробила.

це як розбірати слова:

морфологічний розбір іменника

1. частина мови.

2. початкова форма іменника (називний відмінок однини).

3. власна чи загальна назва.

4. назва істоти чи неістоти.

5. змінний чи незмінний.

6. назва речовини, матеріалу, ознаки, предмета, дії, процесу, стану.

7. конкретне поняття чи абстрактне.

8. можливо, збірний.

9. число (однина, множина).

10. рід (у множині рід не визначається! ) – чоловічий, жіночий, середній.

11. відмінок – називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний.

12. відміна (і, іі, ііі, іv).

13. група – тверда, м’яка, мішана.

14. синтаксична роль.

зразок

у кімнаті не вистачало стільця.

стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета, конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, іі відміна, м’яка група, додаток.

annaburyak777 умный

  текст на тему "неповторний світ дитинства в поезіях лесі українки":

  леся українка з особливим теплом згадувала своє дитинство. з ранніх років письменниця славилась особливим світовідчуттям, трепетно ставилась до природи, розуміла, що є добром, а що злом. дитинство лесі не було безхмарним, адже його затьмарювала тяжка хвороба.

  дівчинка була терплячою, про що і розповідається у творі "як дитиною, ":   "я була малою горда, – щоб не плакать, я сміялась". у творі "мрії" леся українка згадує себе маленьку та ділиться з читачами найсокровеннішим - своїми мріями та фантазіями. письменниця стверджує: "я любила вік лицарства". світ дитинства лесі українки добрий, світлий та неповторний.

подробнее - на -

писал не !