:Ким не працював В. Чемерис? працівником Дніпропетровського металургійного заводу
головним консультантом Президента з питань літератури
головою Національної спілки письменників України
заступником редактора газети «Літературна Україна»
Вопрос №2 ?
Який із творів не належить перу В. Чемериса?
«Хто на току, а хто на боку»
«Я любила Шевченка»
«Захар Беркут»
«Смерть Атея»
Вопрос №3 ?
У якому населеному пункті відбуваються події твору?
Великі Чаплі
Воронівка
івка
Малі Чаплі
Вопрос №4 ?
Яка подія мала відбутися 25 липня 1964 року?
дуель
змагання
побачення
вистава
Вопрос №5 ?
Куди пішов Вітька Горобець, як на страту, як на Голгофу?
на дуель
на побачення
на змагання
на виставу
Вопрос №6 ?
Що, за словами Федька, є найголовнішим убором закоханих, без якого і серенада не серенада?
кабріолет
кордебалет
сомбреро
гітара
Н. Дві тисячі сімсот шістдесят п‘ять
Р. Двох тисяч семисот шістдесяти п‘яти
Д. Двом тисячам семистам шістдесятьом п‘ятьом
З. Дві тисячі сімсот шістдесят п‘ять
О. Двома тисячами семистами шістдесятьма п‘ятьма
М.(на) двох тисячах семистах шістдесятьох п‘ятьох
Н. Чотириста п‘ятдесят шість
Р. Чотирьохсот п‘ятдесяти шести
Д. Чотирьомстам п‘ятдесятьом шістьом
З. Чотириста п‘ятдесят шість
О. Чотирмастами п‘ятдесятьма шістьма
М.(на) чотирьохстах п’ятдесятьох шістьох
Н. Вісімсот сорок три цілих тринадцять сотих
Р. Восьмисот сорока трьох цілих тринадцятьох сотих
Д. Восьмистам сорока трьом цілим тринадцятьом сотим
З. Вісімсот сорок три цілих тринадцять сотих
О. Вісьмастами сорока трьома цілими тринадцятьма сотими
М.(на) восьмистах сорока трьох цілих тринадцятьох сотих
Насправді складно осмислювати такі абстрактні поняття як любов, чесність, відданість, патріотизм. Бо незважаючи на те, що кожен з нас більш-менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. Це не річ, яку можна побачити чи помацати. Це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми.
Патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до Батьківщини. Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує. У широкому розумінні країна – це велика родина, де всі живуть спільними радощами та проблемами. Тому ми відчуваємо свою причетність та відповідальність за все, що коїться у державі, тому нам не байдуже, як до нашої Батьківщини ставляться у світі. А патріотизм для мене – це не лише почуття, це дії, спрямовані на те, щоб рідній країні та нашому народові було добре жити.
Патріотизм виявляється у тому, що те, що робить людина, приносить благо її Батьківщині. Це й розумні політики, і талановиті вчені, і видатні митці та спортсмени, а також кожен з нас. Ми вчимося, працюємо, будуємо, винаходимо, творимо, прикрашаємо, перемагаємо. Досягаючи успіху в життя, ми тим самим створюємо успіх цілої країни. Оце й є патріотизм. Володимир Великий, Тарас Шевченко, Сергій Корольов, Василь Стус, Ганна Безсонова, Яна Кличко – кожен із них по-своєму виявив свої патріотичні почуття до нашої країни. І таких дуже багато!
Інша справа, що патріотизм – не завжди вдячне ставлення. Коли в країні процвітає безправ’я, соціальна несправедливість, політичний безлад, немає можливості для творчості, люди часто полишають Батьківщину та шукають щастя деінде. Хоч у душі в них любов до рідного краю залишається, вони вже мало що можуть зробити для її добробуту.
Тож, на мою думку, патріотичні почуття є в кожного з нас, і ми маємо прагнути зробити щось важливе для своєї Батьківщини. Проте такі прагнення мають цінуватися. Людина має відчувати, що потрібна своїй країні, тоді вона захоче й зможе посприяти її процвітанню.