Кому перед виділеним сполучником треба поставити в реченні
а)Велетенські хвилі набігали на берег і підмивали
б)Я пригорнусь до тебе піснею і яворами,золотими крильми пшениці,тінявими яворами.
в)Налетів сильний і холодний вітер і зірвав останні листочки з берізки.
г)Подорожні разбились на зграї і кожна пташка до рідних осель полетіла.
Дуже ответь можно лишь на один во
Що таке щастя? На це питання, мабуть, немає, та й не може бути однозначної відповіді. Адже для кожної людини щастя своє, а сам зміст цього поняття змінюється протягом життя. Спочатку для дитини щастя - це усмішка матері, її голос. Потім щастя - це перший крок, це радість від власних успіхів; потім щастя - це досягнення поставленої мети. А взагалі, я гадаю, що найщасливіші в світі - діти. Вони радіють усьому, що бачать навколо: батькам, сонцю, квітам. Буває, живе людина і нібито все в неї є: гроші, влада, машина, але чогось їй все-таки не вистачає. Може, щастя? Значить, щастя - це не матеріальна цінність. А що ж тоді? От, наприклад, головний герой новели «Цвіт щастя» повірив маминим словам і поплив шукати вночі квітку шастя. Але не знайшов, тільки застудився. Хоча на все життя зрозумів, що щастя - це не квітка, його не можна зірвати, спіймати, втримати! Можливо, щастя - це якийсь стан душі. Адже ми буваємо щасливі, коли одержимо найвищу оцінку або переможемо паралельний клас у футбольному матчі. А інколи маємо змогу половше поспати і кажемо: «Яке щастя!» Щастя - це посмішка мами і простягнута рука друга. Щастя - це моя родина, мої друзі, моє успішне навчання. Я щасливий, що є люди, які мені люблять і яких люблю я. Щастя для мене - це гарний настрій, добре проведена година, хвилина, навіть мить.
Наше життя постійно йде вперед, розвивається так стрімко, що не всі можуть за нею встигнути. Або просто не хочуть? .. Адже всі блага цивілізації, всі досягнення в науці, техніці, мистецтві відбуваються людьми - саме тими людьми, які прожили своє життя красиво - внесли свій внесок у розвиток суспільства.
Звичайно, в сучасному світі деякі вважають за краще насолоджуватися тим, що було створено раніше, не прагнучи додати в неї ще щось нове. Для таких людей поняття «красиве життя» набуває зовсім іншого значення. Хтось бачить красу життя у відвідуванні шикарних ресторанів, клубів, вечірок. Хтось прагне вразити інших дорогими і модними речами: одягом, машинами, золотими прикрасами. Хтось пишається тим, що має можливість відвідувати різні країни і курорти. Але не з метою поповнення своїх знань, свого життєвого досвіду, а тільки заради всіляких розваг. Так, вони вважають, що живуть красиво, що у них є все, що їм потрібно, про що інші можуть тільки мріяти. Але вся ця краса лише зовнішня, показна, несправжня, якщо немає нічого вищого за душею. Вона не приносить ніякої користі, крім дозвільного задоволення.