Рослинність представлена лісовими і степовими видами. Лісистість території більша у західній частині; там вона досягає 15 % (середня лісистість — 12,5 %). Ліси збереглися в долинах річок та межиріччях. Вони ростуть на сірих лісових ґрунтах та деградованих чорноземах (в яких зменшився вміст гумусу, і вони стали менш родючими), що раніше були під степами, а потім позаростали деревами. Лісоутворювальними породами зони є дуб, граб, бук, клен, липа. У заплавах річок ростуть берест, вільха, верба. На піщаних берегах Дніпра, Південного Бугу та Сіверського Дінця, куди доходив язик давнього льодовика, острівцями ростуть соснові ліси. У широких балках поширені байракові ліси, в яких ростуть дуб, граб, клен, липа, ліщина, брусниця.
До лісових масивів безпосередньо прилягає степ, проте він не займає великих площ, тому що його змінили агроценози. Майже всі ділянки розорані й зайняті різноманітними сільськогосподарськими культурами (пшениця, ячмінь, овес, гречка, цукрові буряки, картопля, овочеві культури та інші). Степова природна рослинність (різнотрав'я) збереглася на схилах балок, берегах річок. Доволі великі площі в лісостепу зайняті луками. Суходільні луки лежать на вододілах річок і їхніх схилах. Там ростуть горицвіт, анемона, конюшина, тонконіг, стоколос, ковила, вероніка колосовидна, гадючник, звіробій. Це переважно багаторічні рослини, із коренів і стебел яких утворюється дернина. Низовинні луки лежать у зниженнях, де близько до поверхні залягають ґрунтові води. Вони мають багатий трав'яний покрив. На заплавних луках ростуть осока, рогіз, стрілолист, калюжниця, цикута. На водоймах ростуть глечики жовті, латаття біле, папороть водяна.
Не можна не захоплюватись здатністю людини пізнавати та змінювати навколишній світ, але, нажаль, все частіше дії людини завдають шкоди навколишньому середовищу. Наприклад, людина висушуючи озеро, ніби нічого такого і не вчиняє, вона просто хоче звести на цьому місці будинок або посадити город, та чи замислюєється людина, що її вчинок може згубити значну частину рослин і тварин, що залежили від цієї водойми. І це непоодинокий випадок. Людина, захоплена своєю величчю і могутністю, прагне все більшого пізнання і влади над природою так, що просто сліпо переступає межу, на якій людина і природа знаходяться в гармонії. Тому потрібно вчасно зрегувати і почати відновлювати втрачене, а те, що залишилося пильно захищати. лише в такому випадку в майбутньому ще залишиться те, що викликатиме захоплення і бажання пізнання
Рослинність представлена лісовими і степовими видами. Лісистість території більша у західній частині; там вона досягає 15 % (середня лісистість — 12,5 %). Ліси збереглися в долинах річок та межиріччях. Вони ростуть на сірих лісових ґрунтах та деградованих чорноземах (в яких зменшився вміст гумусу, і вони стали менш родючими), що раніше були під степами, а потім позаростали деревами. Лісоутворювальними породами зони є дуб, граб, бук, клен, липа. У заплавах річок ростуть берест, вільха, верба. На піщаних берегах Дніпра, Південного Бугу та Сіверського Дінця, куди доходив язик давнього льодовика, острівцями ростуть соснові ліси. У широких балках поширені байракові ліси, в яких ростуть дуб, граб, клен, липа, ліщина, брусниця.
До лісових масивів безпосередньо прилягає степ, проте він не займає великих площ, тому що його змінили агроценози. Майже всі ділянки розорані й зайняті різноманітними сільськогосподарськими культурами (пшениця, ячмінь, овес, гречка, цукрові буряки, картопля, овочеві культури та інші). Степова природна рослинність (різнотрав'я) збереглася на схилах балок, берегах річок. Доволі великі площі в лісостепу зайняті луками. Суходільні луки лежать на вододілах річок і їхніх схилах. Там ростуть горицвіт, анемона, конюшина, тонконіг, стоколос, ковила, вероніка колосовидна, гадючник, звіробій. Це переважно багаторічні рослини, із коренів і стебел яких утворюється дернина. Низовинні луки лежать у зниженнях, де близько до поверхні залягають ґрунтові води. Вони мають багатий трав'яний покрив. На заплавних луках ростуть осока, рогіз, стрілолист, калюжниця, цикута. На водоймах ростуть глечики жовті, латаття біле, папороть водяна.
Відповідь:
Не можна не захоплюватись здатністю людини пізнавати та змінювати навколишній світ, але, нажаль, все частіше дії людини завдають шкоди навколишньому середовищу. Наприклад, людина висушуючи озеро, ніби нічого такого і не вчиняє, вона просто хоче звести на цьому місці будинок або посадити город, та чи замислюєється людина, що її вчинок може згубити значну частину рослин і тварин, що залежили від цієї водойми. І це непоодинокий випадок. Людина, захоплена своєю величчю і могутністю, прагне все більшого пізнання і влади над природою так, що просто сліпо переступає межу, на якій людина і природа знаходяться в гармонії. Тому потрібно вчасно зрегувати і почати відновлювати втрачене, а те, що залишилося пильно захищати. лише в такому випадку в майбутньому ще залишиться те, що викликатиме захоплення і бажання пізнання
Пояснення: