Контрольна робота № 11 з теми
«Складне речення. Речення зі вставними словами та звертаннями»
Тестові завдання
► Завдання 1—8 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати
правильний варіант відповіді.
1. У якому варіанті представлено складне речення?
А. Та ворона, хоч і довго жила й багато бачила, завжди крякала щось неприємне.
Б. А вона почула й передумала до нас іти.
В. До нас прилетіла на срібних конях всемогутня зима, і скоро випав сніг.
2. У якому варіанті правильно розставлені розділові знаки?
А. Вже за мить сховав Вітер сонечко, і сиві хмари посипали на землю сніг.
Б. Вже за мить сховав Вітер сонечко і сиві хмари посипали на землю сніг.
В. Вже за мить сховав Вітер сонечко і сиві, важкі хмари посипали на землю сніг.
3. У якому варіанті неправильно розставлені розділові знаки?
А. Де ти, фантазіє, там радощі й весна.
Б. Широкий Дніпре мій, з тобою ми в розлуці.
В. Чого ж мовчиш, ти сивий вітряче?
4. Вкажіть складне речення з безсполучниковим зв’язком.
А. Місяць в травах росяних купався по степу світилась ковила.
Б. Із-за тину привітно виглядає соняшник а за хатою хвилюється золотий пшеничний лан.
В. Пройшли перші травневі дощі і розгорнулося листя київських каштанів.
5. Вкажіть складне речення зі сполучниковим зв’язком.
А. Відшелестіли лебеді і трави остання гілка глоду обліта.
Б. Дорослі чайки ширяли над озером і час від часу приносили пташенятам смачну рибу.
В. Знов весна настане і квітки барвисті принесуть хвилини щастя і тепла.
6. У якому варіанті правильно виділене вставне слово?
А. Ти, напевно знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.
Б. Ти напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.
В. Ти, напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.
7. У якому варіанті є речення зі звертанням?
А. Мабуть весна принесе з собою і радість.
Б. Сподіваюся сину мій любий ти усе зробив правильно.
В. Ти пісню полюби душею всією.
8. Вкажіть речення з непоширеним звертанням.
А. Не тривожся зовсім не збавляй собі сну не дивися в той бік моя пташко!
Б. Зігрій сонечко нашу землю.
В. Ти мене могутній дубе отінив, як хмара.
► Завдання 9 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою,
потрібно дібрати відповідник, позначений цифрою.
9. Установіть відповідність між реченням та наявністю в ньому даної синтаксичної
конструкції(Розділові знаки не розставлені):
1. Я посміхнувся і ліс вже не був похмурим.
2. Зігрій мене сонечко своїм теплом.
3. Зима напевне буде суворою.
4. Раптом вітерець ів над зимовим лісом.
5. Пролетіла ворона і змахнула сніг на доріжку.
А. Однорідні члени
Б. Звертання
В. Вставне слово
Г. Дві граматичні основи
Щастя - це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти - першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка - щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.
Щастя - це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра.. . Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".
Бути щасливим - це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.
А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні!
Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям - важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої - великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.
На мій погляд, щастя кожної людини - знайти себе в труді.
І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..."
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити.. .
Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд.
Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса.
Отже, головне щастя - це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.
Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту - буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.
Чи справді краса врятує світ?
Чи може краса врятувати світ? Краса - одні кажуть, що вона може врятувати світ, інші ж дотримуються думки, що вона цей світ зруйнує. На що може піти людина, щоб вічно залишатися привабливою і молодою? Цим питанням, швидше за все, задавався Оскар Уайльд під час написання "Портрета Доріана Грея". Саме Доріан Грей став тією людиною, що готовий був переступити межі розумного і не беручи до уваги релігійні твердження продати свою душу, в обмін на красиву зовнішню оболонку. Отже укладаючи угоду з самим дияволом він припиняє старіти тілом, не помічаючи як старіє душею, як перестає бути людиною, як перетворюється на безвільну ляльку в чиїхось недоброзичливих руках. Він ніби міняється місцями з портретом на якому більше немає того чарівного парубка, а тільки старий дід з саркастичною усмішкою і постійним питанням в очах. Коли ж Доріан Грей вмирає, люди знаходять його старий труп поблизу прекрасного портрета з молодим юнаком. Так встановлюється рівновага і починають, проглядатися межі між реальністю і вигадкою.
Ми бачимо, що, навіть уклавши угоду з дияволом Доріану не вдається зберегти свою молодість, і він старіє. Автор розкриває в цьому романі провідну тему яка закладена в розумах мільйонів людей, що вважають, що повинні залишатися молодими не гребуючи дорогими засобами краси і пластичними операціями.