а: -як ти вважаєш: чи потрібно роьити добрі справи?
в: - не думаю, що це хороша і навіщо тратити час на інших людей, коли часто вони навіть і не подякують?
а: - а от я думаю, що потрібно. недарма ж кажуть: ти зроби, а тобі то повернеться в стократ. от ти любиш, коли з тобою добре чинять?
в: так, це приємно.
а: елементарна чи увага- і вже зробиш людині приємно)
в: але напевно на те треба мати багато адже іншим людяи все-
а: я думаю інакше. адже перевести стареньку через дорогу чи дістати хлопчикам м*яч з кущів- це секунди твого ти можеш посіяти зернятко, а виросте з нього могутнє дерево!
в: але як я знайдк людину, якій потрібна ?
а: тут не потрібно прикладати такі велиеі зусилля як ти думаєш. варто просто бути уважнішим до навколишнього середовища і хоч інколи озиратися по сторонам.
в: так, ти справді: а раптом мені потрібна буде і мені її хтось надасть ось так бзкоштовно?
а: але для того треба сіяти добро вже з юності
в: дякую за повчальну розмову
а: будь ласка. от це вже було моє чи не найбільше добре діло- навчити когось )
Із чого починається самопізнання? Мабуть, із ставлення до самого себе. Оцінка себе залежить від виховання та від усвідомлення себе в цьому бурхливому світі. Ми всі отримуємо різне виховання. На жаль, роблячи перші кроки самоусвідомлення, ми починаємо порівнювати себе з іншими людьми, насамперед зі своїми ровесниками. Якщо ж є мудрі наставники поруч, то слід звернутися до них, аби мати можливість поспілкуватися з ними на цю тему. Хоча очевидним є те, що самоусвідомлення включає знання свого походження, мети в житті, сприйняття найближчих людей. Самоусвідомлення передбачає відповідь на питання: "Що я хочу і що я можу в цьому житті?" Критично, ніби збоку, подивитися на себе, — це теж момент самоусвідомлення, бо питання "Який я є?" — надзвичайно важливе, так само як "Що я можу? Які в мене здібності?" Настільки це важливо, що від цього буде залежати майбутній вибір життєвого шляху.
На мою думку, головним у пізнанні себе має бути щирість і правдивість, бо можна намагатися обдурити інших щодо гарної поведінки тощо, себе ж неможливо. Тому треба бути щирими насамперед перед собою, не треба вдавати себе кращим, ніж ти є насправді. Хочеш добре знати себе — слід уже зараз пробувати свої зусилля докладати до різних видів діяльності, а в школі таких можливостей безліч. Ясна річ, що це не тільки уроки, конкурси, олімпіади, це може бути щось своє, як зараз всі говорять, — це може бути "власний проект". Чому б не спробувати? Правильно народна мудрість зауважує: "Під лежачий камінь вода не тече". Тож треба себе випробовувати, не упускати жодної нагоди такої перевірки власних здібностей.
Якщо я унікальний, неповторний, то всі інші так само унікальні й неповторні, про це слід пам'ятати повсякчас. Самопізнання особистості спрямоване насамперед на себе, а вже потім на себе особисто серед інших людей: як вони ставляться до нас, як сприймають нас тощо. Самопізнання має певну завершеність у ставленні до довкілля та до людей, які нас оточують, а також базується на повазі людської гідності кожної людини, з ким доля спіткає звести, вимогливості насамперед до себе, до ншим людям.
а і в- співрозмовники
а: -як ти вважаєш: чи потрібно роьити добрі справи?
в: - не думаю, що це хороша і навіщо тратити час на інших людей, коли часто вони навіть і не подякують?
а: - а от я думаю, що потрібно. недарма ж кажуть: ти зроби, а тобі то повернеться в стократ. от ти любиш, коли з тобою добре чинять?
в: так, це приємно.
а: елементарна чи увага- і вже зробиш людині приємно)
в: але напевно на те треба мати багато адже іншим людяи все-
а: я думаю інакше. адже перевести стареньку через дорогу чи дістати хлопчикам м*яч з кущів- це секунди твого ти можеш посіяти зернятко, а виросте з нього могутнє дерево!
в: але як я знайдк людину, якій потрібна ?
а: тут не потрібно прикладати такі велиеі зусилля як ти думаєш. варто просто бути уважнішим до навколишнього середовища і хоч інколи озиратися по сторонам.
в: так, ти справді: а раптом мені потрібна буде і мені її хтось надасть ось так бзкоштовно?
а: але для того треба сіяти добро вже з юності
в: дякую за повчальну розмову
а: будь ласка. от це вже було моє чи не найбільше добре діло- навчити когось )
13 реплік)
Объяснение:
Із чого починається самопізнання? Мабуть, із ставлення до самого себе. Оцінка себе залежить від виховання та від усвідомлення себе в цьому бурхливому світі. Ми всі отримуємо різне виховання. На жаль, роблячи перші кроки самоусвідомлення, ми починаємо порівнювати себе з іншими людьми, насамперед зі своїми ровесниками. Якщо ж є мудрі наставники поруч, то слід звернутися до них, аби мати можливість поспілкуватися з ними на цю тему. Хоча очевидним є те, що самоусвідомлення включає знання свого походження, мети в житті, сприйняття найближчих людей. Самоусвідомлення передбачає відповідь на питання: "Що я хочу і що я можу в цьому житті?" Критично, ніби збоку, подивитися на себе, — це теж момент самоусвідомлення, бо питання "Який я є?" — надзвичайно важливе, так само як "Що я можу? Які в мене здібності?" Настільки це важливо, що від цього буде залежати майбутній вибір життєвого шляху.
На мою думку, головним у пізнанні себе має бути щирість і правдивість, бо можна намагатися обдурити інших щодо гарної поведінки тощо, себе ж неможливо. Тому треба бути щирими насамперед перед собою, не треба вдавати себе кращим, ніж ти є насправді. Хочеш добре знати себе — слід уже зараз пробувати свої зусилля докладати до різних видів діяльності, а в школі таких можливостей безліч. Ясна річ, що це не тільки уроки, конкурси, олімпіади, це може бути щось своє, як зараз всі говорять, — це може бути "власний проект". Чому б не спробувати? Правильно народна мудрість зауважує: "Під лежачий камінь вода не тече". Тож треба себе випробовувати, не упускати жодної нагоди такої перевірки власних здібностей.
Якщо я унікальний, неповторний, то всі інші так само унікальні й неповторні, про це слід пам'ятати повсякчас. Самопізнання особистості спрямоване насамперед на себе, а вже потім на себе особисто серед інших людей: як вони ставляться до нас, як сприймають нас тощо. Самопізнання має певну завершеність у ставленні до довкілля та до людей, які нас оточують, а також базується на повазі людської гідності кожної людини, з ким доля спіткає звести, вимогливості насамперед до себе, до ншим людям.