Контрольна робота Ne1 Пряма та непряма мова. Складне речення Тестові завдання Варіант I Завдання 1-4 оцінюються в завдання 5-9 - Складнопідрядне речення (розділові знаки) ставиться в рядок А. Арсен втомився дивитись на поплавці і він часто засинав. Чумаки рідко сумували, ніколи не втрачали своєї життєрадісності та веселого настрою. Лисиця затріпотіла передніми лапами, стукнула хвостом об землю і лягла. G Стежка повернула на прибережні пагорби і побігла ліворуч. Розділові знаки у реченні А розміщені правильно. - Чому ти засмучений, коханий мій любий? Б «До побачення, Самсоне! - скрикнув зрадницький. - Ти думав, я забуду для тебе свою сім’ю? В "Ах, це ти, Максиме? Радів Карпо, дивлячись у вікно." Заходь, заходь! "" Ніщо так не прикрашає людину, як натхнення ", - подумала Ярослава. Частини складносурядного речення поєднуються сполучником у речення А. Перші Нобелівські премії були присуджені в 1901 р., і незабаром вони стали найпрестижнішими у світі в усіх категоріях. Потім мама плаче, потім мама шепоче, відправляючи мене в далеку подорож. Він мовчав, але всі свої воля піниться від цього напруженого і тихого опору смерті. G Іноді сюди біжить заєць або вовк зупиняється на скелі.
А інші люди обожнюють природу:вони ходжуть у різні походи,шукають різну інформації про всесвіт,природу.Вони все більше і більше шукають інформацію щоб дізнатись все,і це так продовжуються поки їхній інтерес стає в професію.Мені теж дуже подобається природа наприклад:вранці мальовничий туман який не можливо омалювати,річка пливе за своєю течею,вітер легко погойдує гілля дерев,і те опале листя робить осінь більше різнобарвною,взимку чарівна казка всі діти виходять надвір щоб зліпити снігову-бабу,покидати сніжками або покататись на санках,лижах.А в літку взагалі словами не передати все різнокольорове,зелененька травичка,гарна клумба з квітами,синє небо,сонце гріє,вдомі навіть не хочеться сидіти.
В одномумісті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.
Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:
- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.
Чирик відповів:
- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.
Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.
За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.
З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.