Слово "поборете" відноситься до 1 дієвідміни, для якої характерні такі закінчення: однина множина 1 особа (я) побор-ю (ми) побор-емо 2 особа (ти) побор-еш (ви) побор-ете 3 особа (він, вона) побор-е (вони) побор-ють У 1 дієвідміні в особових закінченнях пишемо Е, а в 2 дієвідміні И. Я сплю, ми спИмо, ти спИш, ви спИте, він спИть, вони сплять.
1)Я дуже люблю свою вчительку. Вона досвидчена и завжди дуже весела. 2)Школяри пидийшли до шкильнои клумби, навколо якои росли дерева. 3)Раптом на вовка наскочив заэць. Вин злякався и почав тикати. 4)Йому довелося вперше в житти самостийно пити до аптеки, щоб замовити лики. 5)Перебиваючи один одного, учни намагалися довести кожен свою думку, часто спалахували суперечки. 6)Рослин багато э на свити, кожна маэ свою назву, а назва - историю. 7)Уси школяри, яки вчилися в другу змину, вже повернулися из занять.
однина множина
1 особа (я) побор-ю (ми) побор-емо
2 особа (ти) побор-еш (ви) побор-ете
3 особа (він, вона) побор-е (вони) побор-ють
У 1 дієвідміні в особових закінченнях пишемо Е, а в 2 дієвідміні И.
Я сплю, ми спИмо, ти спИш, ви спИте, він спИть, вони сплять.
2)Школяри пидийшли до шкильнои клумби, навколо якои росли дерева.
3)Раптом на вовка наскочив заэць. Вин злякався и почав тикати.
4)Йому довелося вперше в житти самостийно пити до аптеки, щоб замовити лики.
5)Перебиваючи один одного, учни намагалися довести кожен свою думку, часто спалахували суперечки.
6)Рослин багато э на свити, кожна маэ свою назву, а назва - историю.
7)Уси школяри, яки вчилися в другу змину, вже повернулися из занять.