6. Пунктуаційну помилку допущено в таких реченнях:
Б) Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!
Ми не ставимо коми між частинами складносурядного речення, остільки воно є спонукальним та окличним.
В) Надвечір стих дощ, і окремі великі прозорі краплі повільно опадали з листа.
Тут діє звичайне правило вживання коми між частинами складносурядного речення.
Ґ) Сизий бузок, котрим були обсаджені стежки, переліз на їх гладеньке місце й вільно ріс собі там.
Ми повинні ставити кому, адже котрим були обсаджені стежки є підрядною означальною частиною даного складного речення.
7. 1 - Д; 2 - Б; 3 - В; 4 - Г.
8. Згідно з (складений прийменник) однією (числівник) легендою (іменник), червоний (прикметник) колір (іменник) дзьоба (іменник) і (сполучник) чорні (прикметник) плями (іменник) на (прийменник) крилах (іменник) лелеки (іменник) пояснюються (дієслово) тим (займенник), що (сполучник) птах (іменник) рятував (дієслово) дітей (іменник) з (прийменник) охопленої (дієприкметник) полум'ям (іменник) хати (іменник).
Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне, сполучникове, дві частини, між ними ставимо кому; підрядна частина з'ясувальна, відповідає на питання чим?, пояснює слово пояснюються, сполучник що.
Перша частина - просте, двоскладне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною згідно з однією легендою.
Друга частина - просте, двоскладне, поширене, ускладнене дієприкметниковим зворотом охопленої полум'ям (комами не відокремлюємо).
4. Повна відсутність емоційно забарвлених слів, вживання нейтральної лексики, широке використання наукової термінології різних галузей науки, використання формул, графіків, схем, карт, умовних позначень, спеціальних скорочень слів, наукові посилання на джерела. Логічна послідовність викладу змісту, відсутність двозначності чи багатозначності змісту.
ІІ офіційно-діловий
3. Документальність, точність, чіткість, переконливість, доказовість та сухість викладу. Вживання канцелярської термінології, мовних штампів. Кожний документ має свою форму, яка є загальноприйнятою. Емоційні засоби мови не використовують. Послідовність подачі інформації, відсутні двозначні слова, багато слів із абстрактним значенням.
ІІІ публіцистичний
5. Поєднує в собі засоби наукового і художнього стилів. Характеризується точністю, послідовністю, системою наукових доводів, виразністю, емоційним забарвленням. Спрямованість на досягнення результативного впливу на слухача. Полемічність і логіка викладу. Широко використовують суспільно-політичну лексику, термінологію. Використовують усі синтаксичні засоби. Доступність, яскравість і чіткість викладу. Популярний виклад фактів, подій, явищ.
6. Пунктуаційну помилку допущено в таких реченнях:
Б) Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!
Ми не ставимо коми між частинами складносурядного речення, остільки воно є спонукальним та окличним.
В) Надвечір стих дощ, і окремі великі прозорі краплі повільно опадали з листа.
Тут діє звичайне правило вживання коми між частинами складносурядного речення.
Ґ) Сизий бузок, котрим були обсаджені стежки, переліз на їх гладеньке місце й вільно ріс собі там.
Ми повинні ставити кому, адже котрим були обсаджені стежки є підрядною означальною частиною даного складного речення.
7. 1 - Д; 2 - Б; 3 - В; 4 - Г.
8. Згідно з (складений прийменник) однією (числівник) легендою (іменник), червоний (прикметник) колір (іменник) дзьоба (іменник) і (сполучник) чорні (прикметник) плями (іменник) на (прийменник) крилах (іменник) лелеки (іменник) пояснюються (дієслово) тим (займенник), що (сполучник) птах (іменник) рятував (дієслово) дітей (іменник) з (прийменник) охопленої (дієприкметник) полум'ям (іменник) хати (іменник).
Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне, сполучникове, дві частини, між ними ставимо кому; підрядна частина з'ясувальна, відповідає на питання чим?, пояснює слово пояснюються, сполучник що.
Перша частина - просте, двоскладне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною згідно з однією легендою.
Друга частина - просте, двоскладне, поширене, ускладнене дієприкметниковим зворотом охопленої полум'ям (комами не відокремлюємо).
[...], (що...).
Більш детально на фото.
4. Повна відсутність емоційно забарвлених слів, вживання нейтральної лексики, широке використання наукової термінології різних галузей науки, використання формул, графіків, схем, карт, умовних позначень, спеціальних скорочень слів, наукові посилання на джерела. Логічна послідовність викладу змісту, відсутність двозначності чи багатозначності змісту.
ІІ офіційно-діловий3. Документальність, точність, чіткість, переконливість, доказовість та сухість викладу. Вживання канцелярської термінології, мовних штампів. Кожний документ має свою форму, яка є загальноприйнятою. Емоційні засоби мови не використовують. Послідовність подачі інформації, відсутні двозначні слова, багато слів із абстрактним значенням.
ІІІ публіцистичний5. Поєднує в собі засоби наукового і художнього стилів. Характеризується точністю, послідовністю, системою наукових доводів, виразністю, емоційним забарвленням. Спрямованість на досягнення результативного впливу на слухача. Полемічність і логіка викладу. Широко використовують суспільно-політичну лексику, термінологію. Використовують усі синтаксичні засоби. Доступність, яскравість і чіткість викладу. Популярний виклад фактів, подій, явищ.
Объяснение: