Контрольна робота з української мови за темою " Числівник" для учнів 6 класу
Тестування
1. Позначте рядок, у якому всі слова — числівники.
а) Одинадцять, три, п'ятий, сотня;
б) тринадцять, шість, мільйон, тисяча;
в) один, одиниця,.однаково, одинак;
г) п'ятнадцять, сімка, вісімсот, двоє.
2. Позначте рядок, у якому всі слова — числівники.
а) Тридцять, сім, восьмий, мільярд;
б) один, десяток, мільйон, тисяча;
в) три, трійка, утретє, тринадцять;
г) шістдесят, вісімка, вісімсот, троє.
3. Визначте речення, у якому використано числівник.
а) Сьогодні він отримав одиницю.
б) Це було вже не вперше.
в) Він замислився, як нарешті отримати хоча б сімку.
г) Назавтра треба було вивчити п'ять предметів.
4. Визначте речення, у якому вжито дробовий числівник.
а) 3 п'ятого кола червоний башлик випередив усіх (М. Трублаїні).
б) 3 криком і вереском промчав тринадцятий у капелюсі (М. Трублаїні).
в) Через Канадський водоспад стікає дев'ятнадцять двадцятих усієї води Ніагарського водоспаду (З підручника).
5. Визначте речення, в якому вжито збірний числів¬ник.
а) Межа вічної криги в Арктиці відступила на кілька сотень кілометрів на північ (В. Комаров).
б) Дві дівчини сплять, притулившись щока до щоки (О. Довженко).
в) Широке небо неначе кліпало тисячами блискучих людей (І.Нечуй-Левицький).
г) Семеро одного не ждуть {Народна творчість).
6. Правильною є відмінкова форма числівника:
а) двохстам п’ятдесяти восьми;
б) двомастами п’ятдесятьома шістьома;
в) двохсот п’ятидесяти восьми;
г) дохстами восьмидесятьма дев’ятьма.
7. Правильною є відмінкова форма числівника.
а) ста сімдесяти чотирьох;
б) ста семидесяти двох;
в) стома сімдесятьма двома;
г) дохстами восьмидесятьма сімома.
8. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні.
а) двоє разів;
б) півтори доби;
в) одна третя сторінки;
г) одна сьома метра.
9. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні.
а) три професора;
б) семеро друзів;
в) півтора аркуша;
г) сто гривень.
10. Позначте рядок, у якому всі числівники пишуться окремо.
а) Трьох/сот, тридцять/три, два/надцять, шіст/десят;
б) три/п'ятих, вісімдесят/шість, сто/сім, двісті/п'ят¬десят;
в) триста/двадцять, шіст/надцятеро, сто/одинадцять, двадцять/два;
г) сто/тисячний, двадцять/п'ятий, сто/сьомий, три¬ста/сороковий.
11. Виділіть речення, яке слід відредагувати.
а) Реве віл на сто гір, на сто кроків, на сто потоків (Народна творчість).
б) Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста, а нога одна (Народна творчість).
в) Що то за птах, що на вісьмох гонах? (Народна твор¬чість).
г) У сім няньок дитина без носа (Народна творчість).
12. Позначте речення, яке потребує редагування.
а) Більше ста тисяч людей щорічно відвідує цей музей.
б) Сюди прийшли більше семидесяти юнаків.
в) У Сибірське море впадає триста тридцять шість річок.
г) У перегонах брали участь п'ятнадцятеро коней.
Я не могу решить
У кожної людини є батьки. Однак для того щоб відчувати себе повноцінною особистістю цього мало. Індивідуум не може існувати поза межами групи. Кожна людина повинна розуміти, що у нього є рідна мова і земля, а також історія і культура. Якщо відчуття єдності пропаде, то люди просто не зможуть мирно співіснувати. Саме історія робить життя окремого громадянина усвідомленої. Якщо людина не буде знати свого минулого, то він не зможе вибудувати «світле» майбутнє. Вивчати минуле варто тільки з огляду на те, що якщо люди не будуть знати помилок предків, то вони не зможуть виключити їх появи в майбутньому. Якщо абстрагуватися від історії, у людини просто не вийде правильно осмислити те, що він має і оцінити це по-справжньому. Дуже важливо, коли дійсно є з чим порівняти. Багато хто може сказати, що осягнути дух предків - це не першочергове завдання, що аж ніяк не так. Потрібно вивчати історію, що сформувалися підвалини, традиції і вже на їх базі формувати щось нове. Саме тому вказаного предмету приділяється так багато уваги, коли мова йде про шкільну програму. Багато хто недооцінює досвід минулих років, тому саме від нього потрібно відштовхуватися. В історії можна черпати силу і натхнення. Для людини властиво шукати причинно-наслідкові зв'язки або ж знаходити відповіді на питання. У цьому до історія народу.
Кожен предмет Українського національного одягу має свою історію. Так і звичайна сорочка. Вона як і чимало інших оберегів супроводжувала українця від народження до смерті.
Першу сорочку дитині обов'язково обшивали коло пазушки синім шовчиком на чисте щасливе присвячене Богу життя.
Дівчина повинна була подбати про свою сорочку сама. Це був тривалий шлях від сіяння конопель до ткацтва полотна кількаразового вибілювання і пошитя виробу. Тоді його оздоблювали але нікому не давали вишивати візерунку щоб добра доля не відвернулася.
Весільна сорочка була особливою. У ній вінчаються і кінчаються - казали люди. Тож зберігалася до смерті і більше з дня весілля не вдягалася.
Не зичилася і не бралася з чужого плеча не продавалася хіба по смерті дарувалася. Тоді слугувала пам'яттю, а не предметом одягу.
Объяснение:
3)
1б
2а
3в
4б
5а