Контрольна робота з української мови за темою " Числівник" для учнів 6 класу
Тестування
1. Позначте рядок, у якому всі слова — числівники.
а) Одинадцять, три, п'ятий, сотня;
б) тринадцять, шість, мільйон, тисяча;
в) один, одиниця,.однаково, одинак;
г) п'ятнадцять, сімка, вісімсот, двоє.
2. Позначте рядок, у якому всі слова — числівники.
а) Тридцять, сім, восьмий, мільярд;
б) один, десяток, мільйон, тисяча;
в) три, трійка, утретє, тринадцять;
г) шістдесят, вісімка, вісімсот, троє.
3. Визначте речення, у якому використано числівник.
а) Сьогодні він отримав одиницю.
б) Це було вже не вперше.
в) Він замислився, як нарешті отримати хоча б сімку.
г) Назавтра треба було вивчити п'ять предметів.
4. Визначте речення, у якому вжито дробовий числівник.
а) 3 п'ятого кола червоний башлик випередив усіх (М. Трублаїні).
б) 3 криком і вереском промчав тринадцятий у капелюсі (М. Трублаїні).
в) Через Канадський водоспад стікає дев'ятнадцять двадцятих усієї води Ніагарського водоспаду (З підручника).
5. Визначте речення, в якому вжито збірний числів¬ник.
а) Межа вічної криги в Арктиці відступила на кілька сотень кілометрів на північ (В. Комаров).
б) Дві дівчини сплять, притулившись щока до щоки (О. Довженко).
в) Широке небо неначе кліпало тисячами блискучих людей (І.Нечуй-Левицький).
г) Семеро одного не ждуть {Народна творчість).
6. Правильною є відмінкова форма числівника:
а) двохстам п’ятдесяти восьми;
б) двомастами п’ятдесятьома шістьома;
в) двохсот п’ятидесяти восьми;
г) дохстами восьмидесятьма дев’ятьма.
7. Правильною є відмінкова форма числівника.
а) ста сімдесяти чотирьох;
б) ста семидесяти двох;
в) стома сімдесятьма двома;
г) дохстами восьмидесятьма сімома.
8. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні.
а) двоє разів;
б) півтори доби;
в) одна третя сторінки;
г) одна сьома метра.
9. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні.
а) три професора;
б) семеро друзів;
в) півтора аркуша;
г) сто гривень.
10. Позначте рядок, у якому всі числівники пишуться окремо.
а) Трьох/сот, тридцять/три, два/надцять, шіст/десят;
б) три/п'ятих, вісімдесят/шість, сто/сім, двісті/п'ят¬десят;
в) триста/двадцять, шіст/надцятеро, сто/одинадцять, двадцять/два;
г) сто/тисячний, двадцять/п'ятий, сто/сьомий, три¬ста/сороковий.
11. Виділіть речення, яке слід відредагувати.
а) Реве віл на сто гір, на сто кроків, на сто потоків (Народна творчість).
б) Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста, а нога одна (Народна творчість).
в) Що то за птах, що на вісьмох гонах? (Народна твор¬чість).
г) У сім няньок дитина без носа (Народна творчість).
12. Позначте речення, яке потребує редагування.
а) Більше ста тисяч людей щорічно відвідує цей музей.
б) Сюди прийшли більше семидесяти юнаків.
в) У Сибірське море впадає триста тридцять шість річок.
г) У перегонах брали участь п'ятнадцятеро коней.
Я не могу решить
Журналіст: Добрий День, Миколо Павлович! Дуже вдячна за те, що ви згодились дати невеличке інтерв’ю. Я не буду торкатися вашої політичної кар’єри та професійної діяльності, а запропоную лише декілька запитань, відповіді на які дуже цікавлять ваших, Микола Павлович, прихильників. Тож, перше питання: Які міста, зокрема, в нашій країні Вам найбільше подобаються?
М. П.: Як-то кажуть: «Там, де я ще не був». Місто, яке мені подобається з самого дитинства – це Київ. А ще мені подобаються невеличкі українські міста, перебуваючи в яких я отримую душевний покій та дійсно відпочиваю.
Журналіст: Яку кухню любите?
М. П.: Звісно, рідну, українську! Особливо борщ та вареники з вишнями.
Журналіст: Хто ж, на Вашу думку, кращий кухар – чоловік чи жінка?
М. П.: Це вже доведено часом, що чоловік. Бо перетворити приготування їжі на мистецтво може лише чоловік. За винятком сім’ї. Але для щоденного приготування їжі – це все ж таки жінка. Лише жінки, за що ми їм дякуємо, готові витримати усю цю буденність. Це ж можна з голоду померти, якщо чоловік буде готувати! Спробуйте самі… (Микола Павлович сміється).
Журналіст: Вас, Миколо Павлович, називають епатажною особистістю. А який Ви з друзями, зокрема у сім’ї?
М. П.: Я не вважаю себе епатажною людиною. Та, на мій жаль, я ніколи не був і романтиком. Квіти дружині не часто дарую, та іноді намагаюсь зробити якусь приємну романтичну несподіванку.
Журналіст: Чи збігаються Ваші з дружиною погляди на виховання сина?
М. П.: Повністю збігаються. Але моя участь у цьому важливому процесі мізерна через брак часу. Уявляєте, він іноді може видати таке, що диву даєшся, наприклад, «не порушуйте мої конституційні права!».
Журналіст: Що Вам подобається, а що не подобається в людях?
М. П.: Найбільше мені не подобається чванство. Коли людина некомпетентна, немудра, або ще гірше – зовсім тупа – це найбільше мені не подобається. Причому це не тільки неприйняття моральне і психічне, а навіть фізичне. Але я ненавиджу цих людей без жодної агресії ззовні.
Журналіст: Яка література Вам подобається?
М. П.: Найбільш усього – класичні українські і російські літературні твори та поезії.
Журналіст: Скількома мовами ви розмовляєте?
М. П.: Українською, російською, польською, інколи англійською. Італійську мову, на відміну від англійської, знаю набагато краще, але користуюсь нею дуже рідко.
Журналіст: А яка музика грає у Вас в машині?
М. П.: Віддаю перевагу сучасній легкій естрадній музиці та класичним творам, знову ж, у сучасній обробці. Така музика не відволікає від дороги.
Журналіст: А як Ви вирішуєте життєві труднощі?
М. П.: Частіш усього залишаюся один на один з собою. Це дурниці, коли кажуть – розкажи, поділися, зніми тягар і тобі полегшає. Мені від цього не стає легше. Я дивлюся телевізор, слухаю музику або надаю перевагу повному абстрагуванню. І рішення приходить само собою.
Журналіст: Які у вас, Миколо Павлович, плани на найближче майбутнє?
М. П.: Великих планів не має, а маленькі ви побачите самі, бо я завжди на виду.
Журналіст: Дуже Вам дякую за цю цікаву розмову. Успіхів Вам і до побачення.
М. П.: І Вам до побачення!
Одного осіннього ранку, поки я ще спав, тато привіз маленький прутик з декількома гілочками. Коріння було дбайливо обгорнуте мішковиною. Після сніданку ми вибрали місце у дворі, працюючи по черзі, викопали досить глибоку яму. Тато старанно розпушив землю. Я обережно тримав саджанець, тато обережно обсипав землею його корені. Ми трохи вирівняли стовбур, досипали решту землі, зробили лунку. Потім я полив наше деревце. Тепер залишилось лише чекати.