Жара липневого дня спадала. У хату влетів вітер, приніс різкий подих Дніпра і заметушив сторінками книжки, яка лежала на колінах поета.
Недавно повернувся він додому і відпочивав; зустрівся під Лаврою дід лірник, то поет просидів день, малюючи його. Тепер віддавався всією душею своїй самоті, споминам, мріям.
Ще так недавно він пас ягнята « голодний, босий, трохи не голий». Ще так недавно він був бездомним кріпаком, потім козачком у панських покоях…
Потім, Боже милий! У царськім саду, на лавочці, сидить він, оточений статуями з мармуру, і малює їх. Вони немов нахиляються над ним і розповідають про світ краси, недоступний бідному Тарасу.
Купили його, і він – вільний чоловік! Став учнем художньої академії.
ГЕНІАЛЬНИЙ ПОЕТ – Т. Г .ШЕВЧЕНКО
Подвиг Т. Г. Шевченка, усю вибухову силу його поезії ми можемо збагнути лише уявивши, серед якої мертвої тиші вона пролунала, проти якого «чудо вища стозевного» підняла свій меч .За рахунок тяжкої праці кріпаків привільно, багато й щасливо жили поміщики. І справді, кріпосницький лад для них був раєм, і, здавалося, що так буде тривати вічно.
Що темніша ніч, то яскравіші в ній маяки, одним з яких і був наш геніальний поет – Т.Г. Шевченко, поезії якого пронизані вірою в незнищенність людини, вірою в те, що людина ніколи не змириться з безправністю, рабство ніколи не стане для неї за норму існування. Оспівати свободу в умовах кріпосницької держави, серед олов’яних буднів жандармської дійсності – це значило висловити провідну, найважливішу істину життя, висловити людям у формі поезії те, що було за тих умов найсуттєвішим.
ВІН ВІЛЬНИЙ!
Жара липневого дня спадала. У хату влетів вітер, приніс різкий подих Дніпра і заметушив сторінками книжки, яка лежала на колінах поета.
Недавно повернувся він додому і відпочивав; зустрівся під Лаврою дід лірник, то поет просидів день, малюючи його. Тепер віддавався всією душею своїй самоті, споминам, мріям.
Ще так недавно він пас ягнята « голодний, босий, трохи не голий». Ще так недавно він був бездомним кріпаком, потім козачком у панських покоях…
Потім, Боже милий! У царськім саду, на лавочці, сидить він, оточений статуями з мармуру, і малює їх. Вони немов нахиляються над ним і розповідають про світ краси, недоступний бідному Тарасу.
Купили його, і він – вільний чоловік! Став учнем художньої академії.
ГЕНІАЛЬНИЙ ПОЕТ – Т. Г .ШЕВЧЕНКО
Подвиг Т. Г. Шевченка, усю вибухову силу його поезії ми можемо збагнути лише уявивши, серед якої мертвої тиші вона пролунала, проти якого «чудо вища стозевного» підняла свій меч .За рахунок тяжкої праці кріпаків привільно, багато й щасливо жили поміщики. І справді, кріпосницький лад для них був раєм, і, здавалося, що так буде тривати вічно.
Що темніша ніч, то яскравіші в ній маяки, одним з яких і був наш геніальний поет – Т.Г. Шевченко, поезії якого пронизані вірою в незнищенність людини, вірою в те, що людина ніколи не змириться з безправністю, рабство ніколи не стане для неї за норму існування. Оспівати свободу в умовах кріпосницької держави, серед олов’яних буднів жандармської дійсності – це значило висловити провідну, найважливішу істину життя, висловити людям у формі поезії те, що було за тих умов найсуттєвішим.
Л. Гордєєва