У червні в коморі пусто, а на полі густо. Хто вранці плаче,той ввечері сміється. Хто рано встає, тому Бог подає. Йому влітку-жарко, а взимку-холодно Хай і смішно, аби затишно. Зробиш спішно-вийде смішно. Буде тому голодно, хто в жнива холодку шукає. Ластівки низько літають — дощ обіцяють. Високо і швидко пливуть у небі хмари — на гарну погоду. Хто влітку холодку шукає, той взимку голодним засинає. Риба шукає, де глибше, а людина —де краще. Тихше їдеш — далі будеш. Не лінися рано вставати та змолоду більше знати! Око бачить далеко, а розум ще дальше.
Але ось настає вечер.Заря запалала пожежею і обхопила полнеба.Солнце садітся.Воздух поблизу якось особливо прозорий, немов скляний; вдалині лягає м'який пар, теплий на вигляд; разом з росою падає червоний блиск на галявини, ще недавно облиті потоками рідкого золота; від дерев, від кущів, від високих стогів сіна побігли довгі тіні ... Сонце село; зірка запалилася і тремтить в вогнистому море заходу ... Ось воно блідне; синіє небо; окремі тіні зникають, повітря наливається мглою.Пора додому, в село, в хату, де ви ночуєте. вот как-то такдавно переводила
