Контрольний письмовий твір-отис мiсцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих вражень або за картиною в художсньому стилі (за складним планом) з використанням відокремлених означень та обставин.
1) якщо вони виражені прикметниковими чи, дієприкметниковими зворотами і стоять після означуваного слова: Ти пахнеш, як роси в житі, як столи, рушниками накриті, як співаюча стружка ялова, як мамина лагідна мова (Д. Павличко); Дні летять, повні сонця й музики (В. Сосюра);
2) якщо означення непоширені і стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення: Досвітні вогні, переможні, урочі,
прорізали темряву ночі (Леся Українка);
Примітка. Якщо ж перед означуваним словом немає означення, то означення, що стоять цісля нього, можуть відокремлюватися або не відокремлюватися залежно від бажання автора: А потім минали дні за днями, минали тижні й місяці, довгі, безрадісні, одноманітні (А. Шиян); / даль небес холодних, синіх дарує знов життя мені (Л. Первомайський).
3) якщо означення відноситься до члена речення, вираженого особовим займенником: Утомлені своїм довічним рабством, вони жадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка);
4) якщо препозитивне означення, виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, має додатковий обставинний відтінок: Заглиблена в спогади, Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг (А. Шиян);
5) якщо означення відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися (М. Карплюк);
6) якщо неузгоджені означення стоять після узгоджених: В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (І. Нечуй-Левицький);
7) неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова відокремлюються лише в тому випадку, якщо є спеціальна інтонація й можна підставити слово а саме: Солдати мали завдання, вийти до набережної (О.
У безсполучниковому складному реченні його частини можуть поєднуватися інтонацією Переліку, пояснення і зіставлення.
Інтонація переліку супроводжується невеликою паузою між частинами речення. Кожна частина вимовляється з поступовим підвищенням голосу на початку й незначним його зниженням перед паузою. Гай зелений вже жовтіє, листя опадає, мина тепло, мина добро, холод наступає (Т. Шевченко).
При Пояснювальній інтонації між частинами речення витримується значна пауза, а пояснювані слова логічно наголошуються. Протягом усієї зими я відчував: щось має статись у цьому світі… (Є. Гуцало).
Інтонація зіставлення характеризується тим, що між частинами речення витримується тривала пауза, перша частина вимовляється підвищеним тоном, друга – зниженим. У мужички руки чорні – в пані рученька тендітна (Леся Українка).
Объяснение:
Означення відокремлюють у таких випадках:
1) якщо вони виражені прикметниковими чи, дієприкметниковими зворотами і стоять після означуваного слова: Ти пахнеш, як роси в житі, як столи, рушниками накриті, як співаюча стружка ялова, як мамина лагідна мова (Д. Павличко); Дні летять, повні сонця й музики (В. Сосюра);
2) якщо означення непоширені і стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення: Досвітні вогні, переможні, урочі,
прорізали темряву ночі (Леся Українка);
Примітка. Якщо ж перед означуваним словом немає означення, то означення, що стоять цісля нього, можуть відокремлюватися або не відокремлюватися залежно від бажання автора: А потім минали дні за днями, минали тижні й місяці, довгі, безрадісні, одноманітні (А. Шиян); / даль небес холодних, синіх дарує знов життя мені (Л. Первомайський).
3) якщо означення відноситься до члена речення, вираженого особовим займенником: Утомлені своїм довічним рабством, вони жадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка);
4) якщо препозитивне означення, виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, має додатковий обставинний відтінок: Заглиблена в спогади, Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг (А. Шиян);
5) якщо означення відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися (М. Карплюк);
6) якщо неузгоджені означення стоять після узгоджених: В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (І. Нечуй-Левицький);
7) неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова відокремлюються лише в тому випадку, якщо є спеціальна інтонація й можна підставити слово а саме: Солдати мали завдання, вийти до набережної (О.
Інтонація переліку супроводжується невеликою паузою між частинами речення. Кожна частина вимовляється з поступовим підвищенням голосу на початку й незначним його зниженням перед паузою. Гай зелений вже жовтіє, листя опадає, мина тепло, мина добро, холод наступає (Т. Шевченко).
При Пояснювальній інтонації між частинами речення витримується значна пауза, а пояснювані слова логічно наголошуються. Протягом усієї зими я відчував: щось має статись у цьому світі… (Є. Гуцало).
Інтонація зіставлення характеризується тим, що між частинами речення витримується тривала пауза, перша частина вимовляється підвищеним тоном, друга – зниженим. У мужички руки чорні – в пані рученька тендітна (Леся Українка).