Ось настала золота осінь. Сама красива і мальовнича пора року. Осінь любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все золотом. Ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. На берізках замість листочків висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти.Золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. Ідеш і радієш такій красі. І починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. А іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка відкривається перед тобою.Гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю красу. Дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. Золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба. Не можна не захоплюватися природою, немає нічого прекраснішого неї. Ах! Як здорово, просто дух захоплює від усієї цієї пишноти.Золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. Але, на жаль, це час дуже короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє вбрання. А як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.
Р.в. - шестисот сорока восьми (вісьмох); тісячі сорока трьох; двохсот сімдесяти (сімдесятьох) чотирьох
О.в. - тисячею вісьмастами (вісьмомастами) двадцятьма (двадцятьома) п'ятьма (п'ятьома); сімдесятьма (сімдесятьома) шістьма (шістьома); п'ятьмастами (п'ятьомастами) дев'яноста шістьма (шістьома)
Н.в. - шість зошитів; чотири подруги
Р.в. - шести (шістьох) зошитів; чотирьох подруг
Д.в. - шести (шістьом) зошитам; чотирьом подругам
З.в. - шість зошитів; чотирьох подруг
О.в. - шістьма (шістьома) зошитами; чотирма подругами
М.в. - (на) шести (шістьох) зошитах; (на) чотирьох подругах