Контрольний вибірковий перказ тексту наукового стилю Похід князя Ігоря
Протягом ХІІ ст. в Київській Русі виникло від 10 до 15 удільних князівств. Саме тоді Київ з прилеглими територіями почали називати «Руською землею». Він був великою принадою, бо той, хто завоює Київ, міг називатися правителем «матері міст руських». Чвари між князями за Київ не вщухали. Історики підрахували, що протягом ста років — між 1146 та 1246 — 24 князі 47 разів приходили в Києві до влади. 35 таких князювань тривали менше року кожне. 1169 року на Київ напав володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський. Місто було по-дикунському пограбоване. Саме тоді, як сказано в літописі, князь вивіз з Києва (а вірніше, з Вишгорода, що був резиденцією київських князів) ікону Богородиці. Після того, як цю ікону було виставлено в Успенському храмі міста Володимира на Клязьмі, за нею закріпилася назва «Богоматір Володимирська».
Вивезену з Вишгорода ікону Андрій Боголюбський вважав найбільшою святинею тогочасної Русі, тобто іконою Пирогощею. Саме з перенесенням цієї ікони, що вважалася символом єдності Руської землі, було пов’язане перенесення столиці з Києва до Володимира на Клязьмі. Згодом, коли цю ікону перевезли до Московського Кремля, столицю в зв’язку з таким перенесенням перенесли до Москви. Як видно, іконі надавалося виняткового значення — вона була символом Руської державності.
Проте поема «Слово о полку Ігоревім» засвідчила: захопити справжню ікону Пирогощу Андрію Боголюбському не вдалося. Очевидно, князь вивіз з Вишгорода іншу ікону, оголосивши її Пирогощою. Адже повернувшись з половецького полону до Києва, князь Ігор саме до ікони Богородиці Пирогощі поспішає з молитвою. Таким чином, Пирогоща залишилась у Києві. Літописці ж навмисне, щоб виправдати, «узаконити» перенесення столиці з Києва до Володимира, оголосили ікону Пирогощою. Щодо походження й тлумачення назви «Пирогоща» існують різні пояснення. Найчастіше назва трактується як «баштова» («пиргос» грецького мовою означає «башта»). Відомо, що ікону морем було привезено з Візантії. Цілком можливо, що там вона зберігалась у башті монастиря. Врятувавшись втечею з половецького полону, князь Ігор приходить до Києва. Він йде молитись до ікони Пирогощої. Це молитва не про тимчасовий успіх чи власне життя. Це молитва за всю Україну-Русь, її єдність і незборимість.
ответ: Фінансові компанії мобілізують кошти шляхом випуску акцій та облігацій і використовують виторг від їхнього продажу для надання позик.
Стан фінансових компаній в посередницькому фінансовому процесі можна описати наступним чином: вони позичають величезні суми, а дають позики у малих сумах.
Відмітною рисою фінансових компаній є те, що, порівняно з комерційними банками, їхня діяльність ніким не регулюється.
Урядом встановлюються максимальні суми позик, що надаються індивідуальним споживачам, проте не існуює жодних обмежень на відкриття відділень.
Розрізняються наступні види фінансових компаній: фінансові компанії, які надають позики для покупки товарів в дрібних торговців чи виробників.
фінансові компанії, які надають позики для покупки окремих товарів.
фінансові компанії, які викуповують дебіторську заборгованість фірми.
Объяснение: 1. Продаж - чоловічого роду.
2. Нема положення, є стан. Слідуючого чину не існує, є наступний. Брати взайми - калька; українською - позичати. Не громадний, а величезний. Не займ, а позика. Не у порівнянні з, а порівняно з.
всі люди суспільство, а в суспільстві в цілому існують надзвичайно важливі аспекти, які повинні враховуватися всіма людьми. варто зазначити, що суспільство має різні форми та прояви, одним з найбільш численних суспільств є народ або нація. як правило, народ має власну мову, яка об’єднує усіх цих людей і робить їх у цілому значно ближче, ніж вони були раніше. саме це і визначає важливість рідної мови для життя і розвитку суспільства.
в якості гарного прикладу ми можемо розглянути все українське суспільство. держава україна має державну мову. при цьому наша українська мова по-справжньому велика, вона використовувався багатьма поетами, прозаїками, українською мовою розмовляли знаменитості минулого, нею розмовляють багато хто із сучасних відомих і визнаних особистостей. в той же час не можна не звернути увагу на той факт, що українська мова зовсім не є єдиною в україні, адже багато людей чомусь використовують російську мову. бути може, в цьому і криється корінь проблем нашої держави. необхідно згадати історію. якщо ми зробимо це, ми зрозуміємо, що українська мова раніше використовувалася і нав’язувалася представниками народу, який сьогодні веде себе надзвичайно агресивно по відношенню до нашого українського народу. у свою чергу українців нерідко ділять саме за мовною ознакою. скільки разів вже помічено й сказано про важливість російської мови, про те, що їй потрібно надати особливий, спеціальний, навіть державний статус. і все це намагаються зробити навіть незважаючи на той факт, що наша країна є україною, а не росією.
я думаю, що якби на всій території україни єдиною поширеною мовою була українська мова, ситуація в нашій країні була б дещо кращою. зникла б необхідність реалізовувати інтереси сусідньої держави в україні, зникли б приводи критикувати будь-яку проукраїнську владу, яка отримує кермо влади в свої руки. зрештою, всі українці, незалежно від того, де вони живуть – на заході, в центрі, на сході чи півдні – відчували б в повній мірі, що всі ми – єдиний народ, у якого є одна велика спільна цінність, яка нас об’єднує. і ця цінність – рідна мова, якою володіємо переважно ми. думається, що розвиток мови був би тотожнім розвитку всього народу в цілому. це принесло б тільки найкращі результати.
значення рідної мови для суспільства переоцінити практично неможливо. адже це значення дуже велике. завдяки рідній мові люди відчувають, що вони стають ближчими, що між ними дійсно є щось спільне, що можна використовувати при виникненні конфліктів з іншими країнами. основна функція української мови – консолідуюча, в цьому можна переконатися на прикладі безлічі різних країн.