батьки з дитинства вчили нас бути ввічливими з іншими людьми. зокрема, вони нас вчили не грубіянити старшим і шанобливо ставитися до молодших. однак, на жаль, це вірно далеко не для всіх людей. є люди, які вибирають хамство головним способом довести людині свою правоту. чи варто засуджувати їх, вони ж так виховані, по-іншому не вміють? у наші дні людина стикається з хамством мало не кожну хвилину свого життя. уявіть собі ситуацію – рано вранці ви, як і колись, зібралися на роботу в піднесеному настрої, зайшли в маршрутне таксі і абсолютно випадково наступили на ногу людині, яка стоїть попереду вас . як поведе себе в даній ситуації культурна вихована людина? безумовно, вона повернеться до вас, щоб подивитися, хто посмів потривожити її хід думок настільки нахабним чином. і тоді ви, дивлячись людині прямо в очі, винувато говорите: “вибачте будь ласка, я не навмисне”, на що людина спокійно відповість вам: “нічого, все гаразд”. зовсім інакше йде справа з людиною некультурною і погано вихованою, для якої хамство – річ буденна. ви навіть не встигнете відкрити рот, щоб вибачитися за те, що наступили їй на ногу, як почуєте на свою адресу: “що ти робиш! зовсім очманіли, топчуться як слони в посудній лавці! і звідки ви такі взялися”. і тоді ви, як людина вихована, розумієте, що з одного боку ви винні, однак з іншого боку ваш вчинок не так жахливий, щоб викликати у співрозмовника настільки агресивну реакцію. отже, напевно, ви неодноразово стикалися з ситуаціями, в яких вам незаслужено нахамили. у даній статті піде мова про те, як людині слід поводитися у випадках хамства з боку інших людей.
яка чарівна осіння пора! дерева в золотистих нарядах, крики журавлів, що відлітають у вирій, п’янкий запах прілого листя — все це створює дивовижний осінній настрій.
у цей казковий час року я дуже люблю гуляти в парках. кожне дерево має своє унікальне золотисте або багряне плаття. здається, ніби тисячі вишивальниць днями й ночами сидять над чудовими шалями. а згодом швидкий вітер вкриває кожне дерево та кущик однією з таких шалей.
осінь — дивовижна пора року!
я люблю чарівну осінь!
деякі мої друзі та знайомі люблять зиму за можливість покататися на санках і пограти в сніжки. деяким, особливо дівчаткам, подобається весна — час, коли все цвіте та можна кожен день плести шикарні вінки. інші чекають літа, щоб з ранку до вечора гратися на пляжі. а я шалено радію приходу осені. і мене зовсім не лякає початок шкільних занять. навпаки, це можливість побачити друзів, які виїжджали на все літо до бабусь. можливість розповісти та почути багато кумедних історій. але навіть це не головне в настанні осені.
осінь — чарівна пора, і саме тому її так люблять художники, поети й люди різного віку та професій. на мою думку, цей час року можна розділити на кілька періодів. перший починається з першої половини вересня, коли ще не сильно відчуваються зміни в природі. останній період — листопад з його вогкістю та холодом. не дарма цей місяць називають воротами зими. а посередині знаходиться та чудова пора, яка зветься «золота осінь».
на її честь художники не втомлюються писати картини, а поети й письменники не припиняють складати красиві твори. а я завжди буду з нетерпінням чекати її приходу. чому вона «золота»? тому що природа немов одягається в сукню, розшиту золотими нитками. все перетворюється, змінює свій вигляд, буяє яскравими барвами. мені здається, навіть влітку не можна побачити стільки квітів, скільки їх з’являється восени. жовтий, червоний, набувають стільки різних відтінків, що їх неможливо описати жодною мовою світу. всі кущики та деревця, немов модниці, кожен день міняють свій наряд. ще вчора вони тільки починали жовтіти, сьогодні вже відливають золотом, а завтра додадуть до свого образу кілька червоних пелюстків.
мені здається, що осінь нагадує собою вродливу жінку, тому я її просто обожнюю!
дивовижна осінь
осінь — дивовижна пора. це той період, коли природа найгарніша. все навколо буяє різнокольоровими яскравими барвами. і від споглядання цієї краси неодмінно піднімається настрій.
а ще це час, коли можна бігати, ногами листя, падати в листяні замети. можна підкидати листя над головою та голосно реготати від задоволення. і ніхто не засудить, бо восени навіть дорослі люблять згадати дитинство та повеселитися. можна плести яскраві вінки або дарувати мамі вогняні букети. я люблю осінь за те, що вона дарує нам відчуття щастя.
якою б талановитою не була людина, їй далеко до хисту природу, чиї творіння вражають дивовижною красою.
отже, чарівна осінь — найгеніальніший у світі художник.
батьки з дитинства вчили нас бути ввічливими з іншими людьми. зокрема, вони нас вчили не грубіянити старшим і шанобливо ставитися до молодших. однак, на жаль, це вірно далеко не для всіх людей. є люди, які вибирають хамство головним способом довести людині свою правоту. чи варто засуджувати їх, вони ж так виховані, по-іншому не вміють? у наші дні людина стикається з хамством мало не кожну хвилину свого життя. уявіть собі ситуацію – рано вранці ви, як і колись, зібралися на роботу в піднесеному настрої, зайшли в маршрутне таксі і абсолютно випадково наступили на ногу людині, яка стоїть попереду вас . як поведе себе в даній ситуації культурна вихована людина? безумовно, вона повернеться до вас, щоб подивитися, хто посмів потривожити її хід думок настільки нахабним чином. і тоді ви, дивлячись людині прямо в очі, винувато говорите: “вибачте будь ласка, я не навмисне”, на що людина спокійно відповість вам: “нічого, все гаразд”. зовсім інакше йде справа з людиною некультурною і погано вихованою, для якої хамство – річ буденна. ви навіть не встигнете відкрити рот, щоб вибачитися за те, що наступили їй на ногу, як почуєте на свою адресу: “що ти робиш! зовсім очманіли, топчуться як слони в посудній лавці! і звідки ви такі взялися”. і тоді ви, як людина вихована, розумієте, що з одного боку ви винні, однак з іншого боку ваш вчинок не так жахливий, щоб викликати у співрозмовника настільки агресивну реакцію. отже, напевно, ви неодноразово стикалися з ситуаціями, в яких вам незаслужено нахамили. у даній статті піде мова про те, як людині слід поводитися у випадках хамства з боку інших людей.
чарівна пора
яка чарівна осіння пора! дерева в золотистих нарядах, крики журавлів, що відлітають у вирій, п’янкий запах прілого листя — все це створює дивовижний осінній настрій.
у цей казковий час року я дуже люблю гуляти в парках. кожне дерево має своє унікальне золотисте або багряне плаття. здається, ніби тисячі вишивальниць днями й ночами сидять над чудовими шалями. а згодом швидкий вітер вкриває кожне дерево та кущик однією з таких шалей.
осінь — дивовижна пора року!
я люблю чарівну осінь!
деякі мої друзі та знайомі люблять зиму за можливість покататися на санках і пограти в сніжки. деяким, особливо дівчаткам, подобається весна — час, коли все цвіте та можна кожен день плести шикарні вінки. інші чекають літа, щоб з ранку до вечора гратися на пляжі. а я шалено радію приходу осені. і мене зовсім не лякає початок шкільних занять. навпаки, це можливість побачити друзів, які виїжджали на все літо до бабусь. можливість розповісти та почути багато кумедних історій. але навіть це не головне в настанні осені.
осінь — чарівна пора, і саме тому її так люблять художники, поети й люди різного віку та професій. на мою думку, цей час року можна розділити на кілька періодів. перший починається з першої половини вересня, коли ще не сильно відчуваються зміни в природі. останній період — листопад з його вогкістю та холодом. не дарма цей місяць називають воротами зими. а посередині знаходиться та чудова пора, яка зветься «золота осінь».
на її честь художники не втомлюються писати картини, а поети й письменники не припиняють складати красиві твори. а я завжди буду з нетерпінням чекати її приходу. чому вона «золота»? тому що природа немов одягається в сукню, розшиту золотими нитками. все перетворюється, змінює свій вигляд, буяє яскравими барвами. мені здається, навіть влітку не можна побачити стільки квітів, скільки їх з’являється восени. жовтий, червоний, набувають стільки різних відтінків, що їх неможливо описати жодною мовою світу. всі кущики та деревця, немов модниці, кожен день міняють свій наряд. ще вчора вони тільки починали жовтіти, сьогодні вже відливають золотом, а завтра додадуть до свого образу кілька червоних пелюстків.
мені здається, що осінь нагадує собою вродливу жінку, тому я її просто обожнюю!
дивовижна осінь
осінь — дивовижна пора. це той період, коли природа найгарніша. все навколо буяє різнокольоровими яскравими барвами. і від споглядання цієї краси неодмінно піднімається настрій.
а ще це час, коли можна бігати, ногами листя, падати в листяні замети. можна підкидати листя над головою та голосно реготати від задоволення. і ніхто не засудить, бо восени навіть дорослі люблять згадати дитинство та повеселитися. можна плести яскраві вінки або дарувати мамі вогняні букети. я люблю осінь за те, що вона дарує нам відчуття щастя.
якою б талановитою не була людина, їй далеко до хисту природу, чиї творіння вражають дивовижною красою.
отже, чарівна осінь — найгеніальніший у світі художник.