Короткий переказ твору. У центрі міста Хмельницького, у невеличкому сквері, де низько нахилили до землі свої віти плакучі верби, стоїть пам'ятник, який привертає увагу всіх перехожих. На невеликому підвищенні з хрестом у правиці застиг у скорботній ході Ангел Скорботи. Здається, він ніби з небес ступає до нас, щоб нагадати всім живущим прості заповіді господні: не убий, возлюби ближнього, як самого себе, шануй батька і матір своїх. На пам'ятнику – скромний, але багатомовний напис: “Мешканці міста – жертвам репресій”. Народні художники України – батько і син – Микола і Богдан Мазури та архітектор В.Козубенко створили пам'ятник-символ, який увіковічнив пам'ять про жертви насилля, об'єднав і примирив людей різних поколінь і національностей, різних політичних поглядів.
Цей пам'ятник має нагадувати нам, живущим, та всім грядущим поколінням про трагічні долі мільйонів людей – жертв тоталітарного режиму. Майже 13 тисяч незаконно убієнних жителів нашої області, 60 тисяч насильно вивезених у 30-50-х роках. Серед загиблих були робітники, селяни, військові, керівники підприємств і установ. Під жахливі жорна репресій потрапляли українці, росіяни, поляки, євреї… Це були численні жертви “колективізації”, “розкуркулення”, “шпигуни та диверсанти”, вигадані “вороги народу”.
У 1966 році у підвалах бувшого НКВС під час будівництва нового універмагу було виявлено останки розстріляних в'язнів. Лише на початку 90-х років у сквері, поряд із місцем тих кривавих злочинів, було поставлено гранітну плиту “Пам'ятний знак жертвам сталінських репресій”, а 24 серпня 1998 року, у сьому річницю незалежності України тут було відкрито Меморіал пам'яті жертв політичних репресій, в центрі якого – Ангел Скорботи.
За цей високохудожній витвір мистецтва, а також за пам'ятник С.Параджанову, що встановлений на території кіностудії ім. О.Довженка, Богдану Мазуру було присуджено Національну премію України ім. Тараса Шевченка.
Щороку тут, біля Ангела Скорботи, у дні вшанування жертв репресій та голодомору, збираються тисячі подолян, приносять квіти, ставлять поминальні свічі – щоб не забути немилосердно важкої нашої історії, щоб пам'ятати всіх убієнних, життя яких стало символом незнищенності людського духу. Людно тут і в буденні дні. У затишному сквері біля Ангела відпочивають літні люди, збирається молодь. Здається, легка витончена постать Ангела несе нам мир і спокій, дає надію на краще майбутнє, охороняє наше місто і його долю.
Объяснение: 1. Правильним є твердження
А Займенник - це частина мови, яка називає предмети, ознаки, кількість.
Б У реченні займенник може бути тільки означенням.
В Особові займенники вказують на приналежність предмета першій особі.
Г Неозначені займенники утворюємо від питальних за до часток.
Відповідь: Не знаю.
2. Означальний займенник ужито в реченні
А Весна - бажаний гість, її закликають дівчата піснями- веснянками (О. Воропай).
Б У кожнім слові краси майбутнього шукай (М. Рильський).
В Учітеся, брати мої, думайте, читайте... (Т. Шевченко).
Г Падають тепло і глухо яблука в нашім саду (В. Сосюра).
Відповідь: Б У кожнім слові краси майбутнього шукай (М. Рильський).
3. До одного розряду за значенням належать обидва займенники рядка
А абищо, який Б нічий, їхній В ти, вони
Г котрий, хто-небудь
відповідь: В(ти,вони)
4. Правильно написано всі займенники рядка
А казнащо, деяка, будь-кого, якого-небудь Б який-небудь, де-хто, будь-кого, хтось В будь-що, декого, аби-кому хто-небудь Г який-небудь, якоїсь, хтозна-кому, декому
Відповідь: В =
5. Три займенники вжито в реченні
А Добре того навчати, хто хоче все знати.
В Тяжко тому жить, хто не хоче робить.
В Колена жаба своє болото хвалить.
Г У кого бджоли, у того й мед.
Відповідь: а)добре того навчати, хто хоче все знати.
6. Підкресліть займенники як члени речення. Визначте їхній розряд.
Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.
хто (підмет) розряд питально-відносний
тому (додаток) розряд вказівні
ответ:Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність? У чому вона полягає?
Є цінності, які не зникнуть ніколи, на них не вплинуть історичні кризи. Ці цінності народжені, щоб жити вічно. Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторкана і незламна річ — гідність людської особистості. У житті людина зустрічається з чесністю та підлістю, щастям та горем; у житті бувають миті не тільки радості, а й страждання, душу перевертають всепоглинаюча любов і почуття ненависті; бувають такі ситуації, коли потрібно відмовлятися від чогось і йти на жертву за для блага рідної, близької людини, потрібно піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями та емоційними поривами.
Подробнее - на -
Объяснение: