КР З УКР МОВИ 1. Складним з різними видами зв'язку є речення:
A Потрапивши вперше на змагання шпажистів, Славко раптом подумав, що бачить справжнісіньких марсіан (Н. Бічуя).
Б Проспівали півні опівночі, і село потонуло у сні, тільки ніч, безовидна як вічність, не дає забутися мені (І. Гнатюк).
В Верба цвіте, нагадуючи, що весна вже не за горами, що невдовзі настане оновлювальна пора повсюдного зелен-квіту (Леся Українка).
Г Їжа, яку ми вживєемо, є джерелом е нергії, яку організм витрачає у процесі своєї життєдіяльності
2. Складним із сурядним і підрядним звя'зком є речення
А Коли він торкнувся смичком до струн скрипки, все на світі зникло і залишилася тільки музика (В. Собко).
Б А як зненацька заплачу, щоб не побачили сліз, шапку насуну, неначе злізла сама аж на ніс ( Д. Іванов).
В Горобці на хаті й по тинах цвірінькали так весело й моторно, мов хотіли сказати, що й вони знають коли весна (Б. Грінченко).
Г Згодом полям пішов до Бугу: любив у верірню пору пройтись над берегами притихлої ріки, пустити за течією легкий човен (М. Стельмах).
3. Складне речення із безсполучниковим і підрядним зв'язком утвориться, якщо до частини "Волошки зацвіли в лузі, верби похилилися до води..." додати фрагмент
A щоб побачити в ній своє відображення.
Б і заспівали коники в соковитій траві.
В а ранков сонце визирнуло з-за хмар.
Г намагаючись дістати її своїм гіллям.
4 Прочитайте речення.
Пшениця гнулася під вітром до землі, високе її стебло голосно шаруділо, і Охрімові знову стало жаль цього багатого врожаю, що гинув на його очах, осипаючись дорогим зерном (В. Кучер).
Правельно визначено кількість частин у цьому реченні у варіанті
А дві Б три В чотири Г п'ять
5-
6 Прочитайте речення З-за хмар прозирнуло сонце, переліски припушені інеєм, та чорну смугу дороги попереду, що п'ялася посеред снігів на гору (Г. Тютюнник).
Цьому реченню відповідає схема
А ( ), [ ], [ ].
Б [ ], і ( ), [ ].
В [ ], і [ ], ( ).
Г [ ], і [ ], та [ ], ( ).
7-
8 У реченні
Сонце заглянуло у вікна(1) та лелека кружляв над подвір'ям (2) і придивлявся (3) чи не вибігли діти (4) аби привітати його (О. Квітневий)
кому треба ставити на місці всіх цифр ОКРІМ
А 1 Б 2 В 3 Г 4
9 Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Білястий серпанок над городами, півні кричать, і птаство багатоголосе щебе (Є. Гуцало).
Б Де недавно були піски, наливаються соком плоди і хвилюються лани золотої пшениці (З журналу).
В Коли почалася гроза, гра припинилася, і діти кинулися бігти додому (Ю. Смолич).
Г На селі хутенько, як сонечко закотилось голоси й рух усякий завмер (Марко Вовчок).
10 Кому між виділеними сполучниками треба поставити в реченні
А Сині смерекові гори затянуло холодною імлою, і якби не крикливе гайвороння, то могло б здатися, що вся долина між кла з цікавості до нашої незвичайної подорожі (Д Бедзик).
Б Батьки допитувались, чи скоро закінчиться війна, бо як іще далі протягнеться таке безголов'я то й люду на світі не зостанеться (М. Сельмах).
В Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє ( З книги приповістей Соломонових).
Г Вітер щодня потроху вигортає листя на шлях, і коли вночі їде якась приблудна машина, воно рожевим валком котиться за нею слідком аж до мосту (Гр. Тютюннок).
За своїм значенням і граматичними властивостями прикметники поділяються на три розряди: якісні, відносні і присвійні.
Якісні прикметники виражають ознаку предмета, яка може бути властива предмету в більшій або меншій мірі (колір, розмір, сила, температура, смак і под.): червоний, високий, низький, широкий, веселий, теплий, товстий, старий, молодий, міцний.
Відносні прикметники виражають ознаку через відношення до інших предметів, яка не може бути в предметі в більшій чи меншій мірі: осінні дощі (дощі, які бувають восени), дитяча книжка (книжка для дітей), весняні квіти (квіти, які бувають навесні).
Присвійні прикметники виражають ознаку, яка вказує на приналежність предмета якійсь особі, рідше — тварині: батьків кожух, братів мотоцикл, материна хустка, вороняче гніздо і відповідають на питання чий?
1. якісні
2. якісні
3. присвійні
4. відносні
5. якісні
6. відносні
7. якісні
8. відносні
9. присвійні
10. якісні
1. Букв менше, ніж звуків, в усіх словах рядка → Д – сім'я, верб'я, уява, поєдинок
2. Букв більше, ніж звуків, в усіх словах рядка → Г– приймання, роздоріжжя, волосся, збіжжя
3. Кількість букв відповідає кількості звуків в усіх словах рядка → В – політ, юнь, рама, жаба
4. В алфавітному порядку записані всі слова рядка → Г – полудень, Примор'я, професія, пустун, п'ятниця
5. Літери я, ю, є позначають два звуки в усіх словах рядка → Г – євхаристія, Єгипет, позв'язувати, двоюрідний
6. Буквосполучення дз, дж позначають один звук в усіх словах рядка → В – дзенькіт, Джакарта, джин, дзеркало
7. Буква Г вживається в усіх словах рядка → А, Б, В, Г
7. Буква Ґ вживається в усіх словах рядка → Д – ґрасувати, Великий Ґрунь, ґалаґан, ґвалт
8. Приголосні лише дзвінкі в рядку → Г – долина верба, джаз, рілля
9. Приголосні лише глухі в рядку → Б – спека, шість, піт, пакет
10. Приголосні лише м'які в рядку → Б – рілля, бійня, ллють, лінь
11. Правильно поділені для переносу всі слова в рядку → Г – стій-кий, проф. Кононенко, гай-ка, роз-жарення
12. Усі склади відкриті → В – ро-бо-та, е-по-ха, ко-за, ри-ма