Зима — чудова, світла, велична пора року. З першими сніжинками, з криком птахів, що відлітають в теплі краї, вступає зима в свої права. Скільки неймовірних емоцій, радості та щастя вона приносить дітям і дорослим!
Неймовірний хоровод сніжинок, біле снігове покривало, одягнені в сніжні наряди дерева, прозорий лід річок і озер — тільки взимку можна милуватися і захоплюватися такою красою.
В жодну пору року не зустрічається стільки різноманітних і активних заходів, як в зимовий період. Катання на ковзанах, лижах, санях, сноуборді; гра в сніжки, ліплення снігової баби — скільки чудових і захопливих розваг можна організувати в зимовий час на свіжому повітрі!
А чого варте найочікуваніше та улюблене усіма зимове свято — Новий рік. Всі із задоволенням і передчуттям чудес чекають настання цього казкового свята. Масу позитивних емоцій приносить і Різдво Христове зі славним звичаєм маскараду й ворожіння.
Зима — по-справжньому чарівна й казкова пора року, яка дарує багато чудес, відкриттів і звершень.
Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.
Мені приємно гати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує "поле діяльності". Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.
Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: "От славний козачок! А ходи-но до свого війська!" — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.
Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.
Зима — чудова, світла, велична пора року. З першими сніжинками, з криком птахів, що відлітають в теплі краї, вступає зима в свої права. Скільки неймовірних емоцій, радості та щастя вона приносить дітям і дорослим!
Неймовірний хоровод сніжинок, біле снігове покривало, одягнені в сніжні наряди дерева, прозорий лід річок і озер — тільки взимку можна милуватися і захоплюватися такою красою.
В жодну пору року не зустрічається стільки різноманітних і активних заходів, як в зимовий період. Катання на ковзанах, лижах, санях, сноуборді; гра в сніжки, ліплення снігової баби — скільки чудових і захопливих розваг можна організувати в зимовий час на свіжому повітрі!
А чого варте найочікуваніше та улюблене усіма зимове свято — Новий рік. Всі із задоволенням і передчуттям чудес чекають настання цього казкового свята. Масу позитивних емоцій приносить і Різдво Христове зі славним звичаєм маскараду й ворожіння.
Зима — по-справжньому чарівна й казкова пора року, яка дарує багато чудес, відкриттів і звершень.
Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.
Мені приємно гати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує "поле діяльності". Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.
Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: "От славний козачок! А ходи-но до свого війська!" — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.
Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.
Объяснение: