Кто может только Запишіть дієслова в чотири колонки: 1) особові; 2) безособові
форми; 3) дієприкметник; 4) дієприслівник.
Знайдено, знайшовши, знаходячи, знайшло, читаючі, читаю-
чи, читано, читало, знаймо, знали б, будьмо, розбито, зачепивши,
знаючи, знаючі, було б, хай веде, знесилений, занехаяно, нехту-
ючи, зваривши, спікши, опале, дано.
Цей рік був дуже напруженим - звучить як привітання президента, чи не так? Але так є насправді він дуже вплинув на відношення один до одного. Є така приказка "щоб не брати дай". Ми почали більше розуміти та сприймати. Робити певні висновки до своїх вчинків.
Мої рідні! Я хочу сказати, нехай ви почнете цінувати життя таким як воно є. Не важливо, апокаліпсис чи якісь проблеми. все рівно ви повинні брати все ближче.
Мої друзі! Також вам хочу сказати дякую за вашу підтримку, ваші жарти та сум. Хочу сказати щоб ви не покидали своїх починань, знайшли справжній та відвертих людей.
А тепер просто люди яких я можливо і не знаю. Не будьте такими злими, байдужими. Спробуйте дивитись на цей світ з красками.
Пам’ять предків, традиції, звичаї, все це приходить до нас із минулого, передається з покоління в покоління від прадіда до діда й нам. Минуле — це початок усього сьогодення. Майбутнє неможливо без минулого
Чим живемо ми сьогодні? У кожного з нас є свої звички, підвалини. Кожне суспільство має свої традиції й звичаями. Все це збиралося протягом багатьох років. Не можна, наприклад, відзначити весілля без традиційного сватовства або зустріти важливих гостей без хліба й солі
Завдяки ми можемо сьогодні із упевненістю сказати, що війна — це погано, що для того, щоб чогось у житті домогтися, потрібно трудитися. Хтось до нас уже испробовал різні методи винаходу велосипеда або видобутку вогню
И завдяки цьому досвіду предків ми сьогодні можемо качатися на гірському велосипеді й користуватися сірниками, щоб розвести вогонь. Ми сьогодні — це теж минуле для наших нащадків. І наші помилки б життя й досвід теж комусь стануть гарним уроком
А навіщо потрібні ці традиції, досвід предків? Якби не було минулого, то суспільство стояло б на місці, ми б також намагалися добути вогонь за до ціпка з каменем або їли б пальцями без до кухонних приладів, ми б не навчилися розмовляти, а також, як печерні люди, спілкувалися б жестами й звуками
Навіть якщо ми візьмемо просто одну сім’ю. Якби не було дідуся або бабусі, то не було б мами або тата. А без них не з’явилися б ми. Виходить, життя попросту зупинилося би.
Минуле — це те, чого ніколи не можна забувати. Минуле дозволяє довідатися про помилки або досягнення інших і зробити так, щоб у майбутньому не трапилося нічого поганого або вдосконалити щось, щоб нащадкам стало ще краще, ніж нам. Минуле буває цікаво згадувати, коли збираєшся в колі сім’ї й розглядаєш фотографії з відпочинку минулим улітку.
У такі моменти відразу ставати тепло й радісно. Минуле говорить, що думай про те, що ти робиш зараз. Адже ще вчора твої предки билися з динозаврами, а сьогодні ти вже їздиш на машині й розмовляєш по мобільному телефоні. І те, як ти проживеш сьогоднішній день, дозволить тобі прокинутися чи ні завтра.
Ми живемо завдяки тому, що добули, придумали або винайшли наші предки. Заду кожного громадянина миру не забувати, що колись було гірше, що наші вчинки можуть нас знову повернути в минуле. минуле повинне нас навчити тому, що тільки наші вчинки здатні змінити майбутнє. Тільки старанною працею можна чогось домогтися. Адже саме зусиллям людин добув вогонь, а мавпа стала ходити на двох ногах