КТО МОЖЕТ
.У поданих реченнях поруч із дієсловом у дужках вкажіть його дієвідміну римською цифрою (наприклад, І д.). Щоб визначити дієвідміну, дієслово слід поставити в 3-ю особу множини того виду, в якому стоїть дієслово в тексті.
Весна
Удень по коліях дзюрчала тала вода, а вночі замерзала, укривалася то сизою, то білою плівкою. Удариш по ній закаблуком, лід хрусне й розсиплеться скляними уламками. Хоч серед двору стирчала ще гора снігу, але він уже почорнів, і тільки санчата, покинуті на ній, нагадували, що ще недавно ми спускалися на них аж до самої хати. А то ще спускалися на грохалі, схожому на повний місяць.
Понад тином з'явилися чорні проталини, а на коляки проти сонця почали вилазити божі волики, схожі на червоні ягідки барбарису. Значить, уже весна. Наступала вона дуже швидко: тільки вчора лежала ще ослизла крижинка, а сьогодні вже на тому місці зеленіла травичка.
Сучасна молодь може похвалитися нагодою жити в інформаційному епоху, коли новітні технології розвиваються неймовірними темпами. Проте, я вважаю, що на фоні цього вони майже повністю вичерпали усі вміння та властивості простого спілкування.
Можливість володіння доступом до будь-якої інформації, не виходячи з дому, призвела до того, що підлітки не бачать іншого видобутку інформації. Можна просто взяти смартфон, ввести потрібний запит і отримати відповідь на нього. Спілкування з реальними людьми замінилося спілкуванням у соціальних мережах, а для висловлювання емоцій використовують так звані «смайлики».
Записати чи надрукувати повідомлення для них приємніше, ніж подзвонити.
Все це дало змогу підліткам знайомитись всього лиш написавши іншій людині «Привіт!», або зробити те саме на сайті знайомств, де люди вже спеціально вивісили свої анкети для цього.
Висока дзвіниця домінує над територією Софіївського заповідника. Спорудження її зі східного боку собору було продиктоване топографією міста, яка склалася історично,- наявністю Софіївської площі (нині площа Богдана Хмельницького).
Дзвіниця була першою кам'яною спорудою, збудованою на подвір'ї Софіївського монастиря після пожежі 1697 року. Її споруджено в 1699- 1706 роках. У 1709 році біля стін дзвіниці відбулась урочиста зустріч переможців Полтавської битви на чолі з Петром І, тому її часто називають Тріумфальною.
Спочатку споруда була триярусною. Архітектор дзвіниці невідомий. У документах збереглося лише ім'я "кам'яних справ підмайстра" Сави Яковлєва, який брав участь у будівництві. Невдовзі після закінчення будівництва верхні яруси її внаслідок землетрусу почали руйнуватися. В 1744 - 1748 роках дзвіницю відбудовано під керівництвом відомого петербурзького архітектора Й. Шеделя. Два верхніх яруси було розібрано і замість них споруджено нові. Над виконанням ліпного декору фасадів працювали талановиті українські майстри з Жовкви Іван і Степан Стобенські. Нова дзвіниця теж була триярусною. Її вінчав барочний купол з високим позолоченим шпилем.