Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
У наш час засоби масової інформації відіграють велику роль у житті кожної людини. Особливе місце у виховному процесі посідають газети, завдяки тому, що інформація, яку вони охоплюють, різноманітна та пізнавальна. Читачи можуть ознайомитися не тільки з подіями, що відбуваються у всіх куточках нашої планети, а також віднайти погляди різних людей на ці події. На жаль, останнім часом все більше інформації в газетах не висвітлюється у повній мірі, тому для повного її охоплення і фомування власної точки зору, варто читати газети різних видань. Саме це сприяє тому, що людина вчиться не тільки черпати корисну інформацію, віднаходити серед безлічі рядків ті, що є ключовими, а також аналізувати її і на цій основі формувати власну думку! Але коли людина раз чи два причитає газету, то про виховний вплив на вряд чи можна говорити, те ж саме не скажеш про тих людей, які бездумно читають інформацію, аби лише чимось зайняти час. На справді, для того, щоб читання принесло користь, читати потрібно часто та вдумливо. Це буде сприяти комплексному охопленню інформації і адекватному оцінюванню дійсності.Отже, можно однозначно стверджувати те, що газета нас дійсно виховує і формує у кожній людині міцну інформаційну базу.
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
У наш час засоби масової інформації відіграють велику роль у житті кожної людини. Особливе місце у виховному процесі посідають газети, завдяки тому, що інформація, яку вони охоплюють, різноманітна та пізнавальна. Читачи можуть ознайомитися не тільки з подіями, що відбуваються у всіх куточках нашої планети, а також віднайти погляди різних людей на ці події. На жаль, останнім часом все більше інформації в газетах не висвітлюється у повній мірі, тому для повного її охоплення і фомування власної точки зору, варто читати газети різних видань. Саме це сприяє тому, що людина вчиться не тільки черпати корисну інформацію, віднаходити серед безлічі рядків ті, що є ключовими, а також аналізувати її і на цій основі формувати власну думку! Але коли людина раз чи два причитає газету, то про виховний вплив на вряд чи можна говорити, те ж саме не скажеш про тих людей, які бездумно читають інформацію, аби лише чимось зайняти час. На справді, для того, щоб читання принесло користь, читати потрібно часто та вдумливо. Це буде сприяти комплексному охопленню інформації і адекватному оцінюванню дійсності.Отже, можно однозначно стверджувати те, що газета нас дійсно виховує і формує у кожній людині міцну інформаційну базу.