Літній ранок... Сонце вже зайшло , але його ще не було видно з за темного лугу. Небо освітилося ясно й погожу , луг те ж посвітлішав і прихорошився. Уся поверхня землі була така гарна, немов зелено золотий океан по якому бризнули мільйони квітів. Зелена трава горить палає вогнем, на її листочках грає і сяє мов самоцвітне каміння чиста роса: то стрельне у вічі тоненькою голочкою жовтого цвіту то зачервоніє круглою горошиною то засинає самоцвітом то посипле зеленими іскорками. І то ж по праворуч, і по ліворуч. Куди не повернешся усе горить палає уся долина пишається радіє мов зверху веселками вкрита. Далі, вище починається мішаний ліс, густішає і густішає і дуби, і липи, і явори, і ясени, і берези. А небо міниться небо грає усякими барвами блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу. А там де промені сонця торкнулися вершечків дерев листя спалахнуло злато-зеленим вогнем. Нарешті сонце висушило блискучі сльозинки роси, які ще ранком котилися по пелюстках, і по листячку. Як писала Ліна Костенко “ Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори ”. Ні пером не описати , ні словом не сказати тієї несподіваної краси якою до вас усміхнулася сама Природа!
Завдання 2
Усі слова, що по ліву сторону, є словами розмовного стилю.
Речення:
1. Восьмирічний Юрко запропонував батькам поїхати на відпочинок біля річки і матір, зрадівши цій пропозиції, назвала сина вигадником.
2. Сашко зачепився за гілку та й гепнувся прямісінько у величезну калюжу.
3. Сім'я сиділа за столом та добре проводила час, але раптом хтось з дітей почав хнюкати.
4. Мама Іванки прийшла до школи, щоб поспілкуватися з кривдником доньки та щойно він підійшов до них, вона недоброзичливо вимовила: «Ну привіт, дружок...»
5. До Оксани постійно прикуто багато уваги у соціальних мережах і це їй вже остогиділо.
Завдання 3
Носитися майданчиком
Отримати додаткові завдання
Підбивати підсумки
Роззявити рота
Брати участь
Протягом тижня
Вимкнути світло
Художній опис ластівки.
Якось навесні під дахом нашого будинку з'явилася дивна глиняна кошик. Бабуся пояснила мені, що це гніздо ластівок. Виявляється, ці пташки будують свої будиночки з глини на стінах будинків.
Я почала стежити за господарями гніздечка - витонченими ластівками. Здавалося, що вони зроблені з порцеляни. Їх точені чорно-сині фігурки з білосніжними грудками переливалися на сонечку.
Ластівки радували нас тихими невигадливими пісеньками. Коли у них вилупилися пташенята, турботливі батьки ловили для них жучків і комах. Минуло небагато часу, пташенята зміцніли, і мама-ластівка стала вчити їх літати. Пташенята були дуже смішними і неповороткими. Але не ми встигли озирнутися, як із забавних пташенят вони перетворилися на граціозних дорослих птахів.
Восени ластівки відлетіли у теплі краї. Але ми не сумували, бо знали, навесні вони обов'язково повернуться. Існує прикмета: якщо ластівка сов'єт на вашому будинку гніздо, то тут оселиться щастя. Тепер у нашому будинку живе щастя.