Звідки таке незвичне ім’я — Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: «Я — Ваня», а вийшло «Ява»…, але причепилося оте «Ява» до нього, як реп’ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на «безлюдному» острові, дібравши собі ім’я «Робінзон Кукурузо»
Павлуша Завгородній — кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. Васюківські «тореадори» завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову «авантюру». Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих «шпигунів». Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба — велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації.
Англичане назвали собственный дом крепостью. И неспроста: ведь лишь находясь дома, человек ощущает покой и умиротворение. Для меня же такой цитаделью является моя комната, где провожу большую часть свободного времени. Помещение это уютное, поскольку здесь только самое необходимое, всегда царит порядок, а большое окно впускает много солнца. Даже если кому-то комната покажется небольшой, мне места хватает. Недалеко от окна стоит стол в светло-бежевых тонах. Я сторонник порядка, поэтому столешница почти всегда пуста. Разве что на краешке может лежать небольшая стопка учебников и тетрадок. Высокий и узкий шкаф для книг расположен рядом. В нем много экземпляров, которые начала собирать моя мама. Среди старых, еще советских, переплетов ярко выделяются современные, глянцевые, которые родители купили специально для меня. У противоположной стены - место, где я сплю: раскладной диван с нежно-голубой обивкой. Он не занимает много места. Я раскладываю его на ночь, а утром возвращаю в прежнее положение. Здесь же стоит массивный платяной шкаф. В нем – аккуратные стопки моих вещей, вешалки со школьной и парадной одеждой. Я провожу дома довольно много времени, поэтому стараюсь убираться, чтобы лишнее не мешало концентрировать внимание на нужных вещах. Я очень люблю свою комнату.
Павлуша Завгородній — кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці. Васюківські «тореадори» завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову «авантюру». Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих «шпигунів». Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба — велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації.
Источник: http://uchim.org/sochineniya/na-temu-moya-komnata