Дельфіни поводяться на морях, як справжня рятувальна команда, допомагаючи людям, що попали в біду. Більш того, зареєстровані десятки випадків, коли хворі і поранені дельфіни самі припливали до людей по до або звали на виручку до дитинчати, що заплуталося в мережах. Що ж спонукає дельфінів рятувати тонучих людей, виштовхуючи їх з води? Виявляється, це пов'язано з властивим ним природженим рефлексом виштовхування родичів на повітря.Дихання у дельфінів може здійснюватися лише при винирюванні. Якщо ж дельфін, що ослабів, або новонароджене дитинча не в змозі піднятися на- верх і виставити голову з води, то на до йому, по видаваних їм сигналах лиха, прийдуть інші дельфіни і виштовхнуть його з води. Рефлекс виштовхування виявляється у дельфінів і побачивши мовчить і навіть мертвого родича. Цим і пояснюється виштовхування з води тонучих людей.
ІІ. Взимку сплячі тварини всього на який-небудь градус тепліше навколишнього повітря, у декого температура падає навіть до п'яти градусів морозу. Серце у них хоч і ледве-ледве, але б'ється, тоді як у тварин, що не впадають в сплячку, серце зупиняється при температурі тіла 15 градусів. У ссавців разів в 10 знижується газовий обмін і в 40 разів – дихання. Їжак робить, що згорнувся в клубочок, ледве уловимий вдих один раз в хвилину. Ховрах, що занурюється в сплячку в цілому на 9 місяців, або кажан встигають 97 за цей час перебачити всі сни, які лише можуть приснитися. Сплячка – найяскравіший прояв сезонно-річних ритмів. А їм підкоряються і тварини, що відзначають прихід зими і літа зміною вбрання, і рослини, що зацвітають, приносять плоди і що скидають листя в певний термін, і нарешті, людина, яка зміну сезонів відчуває інколи дуже гостро.
Що ж спонукає дельфінів рятувати тонучих людей, виштовхуючи їх з води? Виявляється, це пов'язано з властивим ним природженим рефлексом виштовхування родичів на повітря.Дихання у дельфінів може здійснюватися лише при винирюванні. Якщо ж дельфін, що ослабів, або новонароджене дитинча не в змозі піднятися на- верх і виставити голову з води, то на до йому, по видаваних їм сигналах лиха, прийдуть інші дельфіни і виштовхнуть його з води. Рефлекс виштовхування виявляється у дельфінів і побачивши мовчить і навіть мертвого родича. Цим і пояснюється виштовхування з води тонучих людей.
ІІ. Взимку сплячі тварини всього на який-небудь градус тепліше навколишнього повітря, у декого температура падає навіть до п'яти градусів морозу. Серце у них хоч і ледве-ледве, але б'ється, тоді як у тварин, що не впадають в сплячку, серце зупиняється при температурі тіла 15 градусів. У ссавців разів в 10 знижується газовий обмін і в 40 разів – дихання. Їжак робить, що згорнувся в клубочок, ледве уловимий вдих один раз в хвилину. Ховрах, що занурюється в сплячку в цілому на 9 місяців, або кажан встигають 97
за цей час перебачити всі сни, які лише можуть приснитися. Сплячка – найяскравіший прояв сезонно-річних ритмів. А їм підкоряються і тварини, що відзначають прихід зими і літа зміною вбрання, і рослини, що зацвітають, приносять плоди і що скидають листя в певний термін, і нарешті, людина, яка зміну сезонів відчуває інколи дуже гостро.
Объяснение:
Чергування о — j,e — і відбудеться
Чергування о — і, е- і не відбувається
У сучасній українській мові звуки 0, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах):
1) при словозміні:
а) водопій — водопою, дохід — доходу, кінь
— коня, камінь — каменя, лід —льоду, сім — семи. устрій — — устрою; ніч — ночі ніччю, певність — певності ■— певністю, радість радості — радістю; виселок — висілка, осінь — осені
— осінню, у великому —у великім;
б) гір — гора, ніг — нога, осіб — особа, слів
— слово, сіл — село,-
в) батьків — батькового, батькова: братів
— братового, братова; ковалів — ковалевого, ковалева; Петрів — Петрового, Петрова; шевців — шевцевого, шевцева;
г) Канів — Канева, Київ — Києва, Харків — Харкова, Чернігів— Чернігова;
д) вівса — овес, вівця — овець, вісь — осі;
е) бійся — боюся, стій — стояти;
ж) вів, вівши — вела (вести); замів, замівши
— замела (замести); міг, мігши — мозку (могла, могти); ніс, нісши— несу (несла, нести); плів, плівши — плела (плести), а також ріс. рісши — росла, рости;
2) при словотворенні: будівник (пор. будова), вільний (ппр. воля), підніжжя (пор. нога), подвір ‘я (пор. двора), робітник (пор. робота); зілля (пор. зелений), сільський (пор. село) тощо