Легенда розповідає, що Спарта зазнавала поразки в другій Месенській війні й попро- сила в Афін до . Афіни послали Тіртея. Коли кривий шкільний учитель Тіртей ледве
зійшов з колісниці, спартанці зовсім занепали духом: не такої до чекали. Але як став
Тіртей промовляти своїми піснями до спартанців, то вони вщент розгромили ворога.
ІІ. Інша легенда також нагадує, яку роль відігравало живе слово в Стародавній Греції.
У війні із сусідкою Мегарою Афіни втратили острів Саламін. Не змігши повернути острів,
афіняни заборонили навіть згадувати про нього під страхом смерті. Тоді молодий Солон
(майбутній «батько» афінської демократії) склав елегії — сто вишуканих віршів про острів
і, прикинувшись божевільним, прочитав їх на площі перед народом. Соромно стало афіня-
нам — і вони призначили Солона ватажком воїнів, відвоювали острів, а потім його відсудили.
ІІІ. Чотирнадцять років безперервно панував Перикл в Афінах — і цим він, видатний ора-
тор, значною мірою завдячував силі впливу свого могутнього слова. Про це, наприклад, свід-
чить «Надгробне слово», виголошене ним під час поховання афінян, які загинули в перший
рік Пелопоннеської війни (431–404 рр. до н. е.). Він промовляв перед матерями та вдовами
загиблих — винуватець смерті їхніх близьких. Перикл говорив про патріотичні почуття афін-
ських громадян, які захищають свою свободу й незалежність, свій демократичний лад, наго-
лошував на етичному значенні демократичної влади. Промова пробудила ентузіазм у народу
так, що матері та вдови урочисто несли Перикла по місту, обсипали квітами, із захопленням
цілували його одяг (О. Когут).
А. Про яку роль живого слова йдеться в текстах?
Р. семисот двадцяти(двадцятьох) шести(шістьох);
Д. семистам двадцяти (двадцятьом) шести(шістьом);
З. сімсот двадцять(двадцятьох) шість(шістьох);
О. семистами двадцятьма шістьма;
М. на/у семистах двадцяти(двадцятьох) шести(шістьох).
Н. триста п‘ятдесят чотири;
Р. трьохсот п‘ятдесяти(п‘ятдесятьох) чотирьох;
Д. трьомстам п’ятдесяти(п’ятдесятьом) чотирьом;
З. триста п’ятдесят(п’ятдесятьох) чотири(чотирьох);
О. трьомастами п’ятдесятьма(п’ятдесятьома) чотирма;
М. на/у трьохстах п’ятдесяти(п’ятдесятьох) чотирьох.
Н. вісімсот дев’яносто два;
Р. восьмисот дев’яноста двох;
Д. восьмистам дев’яноста двом
З. вісімсот дев’яносто два(двох);
О. вісьмастами(вісьмомастами) дев‘яносто двома;
М. на/у восьмистах дев‘яноста двох.
Н. п‘ятсот сорок вісім;
Р. п’ятисот сорока восьми(вісьмох);
Д. п’ятистам сорока восьми(вісьмом);
З. п’ятсот сорок вісім(вісьмох);
О. п’ятьмастами(п‘ятьмомастами) сорока вісьма(вісьмома);
М. на/у п’ятистах сорока восьми(вісьмох).
Объяснение:
Моя вулиця (твір-опис місцевості)
Твір на тему
У кожної людини є найпам'ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене — це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність.
Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм "виріс" молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме.
Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,— завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид — неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом. Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови. Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особливо приємно дивитися на дев'ятиповерхівки з візерунками біля дахів — це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю. Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися "Універсами". їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення.
Для обслуговування жителів на території нашого мікрорайону заплановано необхідні громадські та державні заклади. Більшою мірою вони розташовуються на перших поверхах багатоповерхових будинків, за винятком хіба що магазинів і кафе. Кафе "Лотта" стало улюбленим місцем відпочинку молоді. А між будинками у затишних дворах розташувалися дитячі садочки та школи. В оточенні житлових будинків моя школа.
Ця триповерхова споруда побудована так, що багато її вікон виходять у внутрішній дворик із клумбою посередині, на якій росте велика ялина. Перед центральним входом полум'яніють на клумбах квіти, а березова алея, яка веде до школи, створює затишок, підносить настрій.
Я люблю свою вулицю будь-якої кори, але особливо восени. Це час, коли все залите золотом, яке перемежовується з багрянцем.
Із вікна мого будинку добре простежується увесь мікрорайон, а легкий вітерець ранньої осені сповнює кімнату пахощами зів'ялого листя.