Наше життя подібне до подорожі - шляху, який судилося зробити людині від народження і до останнього дня перед порогом вічності.Упродовж всього життя людина постійно ставить собі запитання: " А в чому сенс життя? Для чого я живу"? І жоден з нас до кінця не може знайти відповідь на нього.Сенс життя - тема така ж важлива, як і саме життя. Прагнення до пізнання сенсу властиве кожному з нас. Дійсно, у чому сенс життя? Чому ми такі, які є? Як дізнатися, чого робити не варто, як не помилитися? Останнім часом люди не часто замислюються над сенсом свого життя, вважаючи це даремним заняттям і марною тратою часу. Люди настільки зав'язнули в побуті, що прибрали зі свого життя саме головне - сенс і мету.У кожної людини свої цілі в житті. Для когось це просто купівля нових меблів або набору посуду, а комусь потрібна шикарна квартира і хороша машина... Інші зовсім вважають, що в житті немає і бути не може ніякого сенсу... Є і такі люди, що вважають, що ми живемо для того, щоб народити і виховати дітей, створити сім'ю... Але у будь-якому випадку в кожному з нас закладено залишити щось після себе. Скільки людей, стільки і думок!На мою думку, сенс життя полягає в тому, щоб стати щасливим. Але додам маленьке уточнення: він полягає у пошуку. У пошуку самого себе в цьому величезному і незрозумілому світі, у пошуку прекрасного. Сенс життя - навчитися жити по-справжньому. Що це означає? Це значить навчитися бачити найпростіше, помічати зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах і перестати жити складними формулами та розрахунками, а повністю довіряти своєму серцю, своїй душі.
Ми постійно користуємось словами, запозиченими з інших мов, навіть цього не помічаючи. Звикли до термінів "ноутбук", "дієта", "театр", "історія", що мають іншомовне походження. Навіть буденні "пюре" чи "пальто" походять з французької. Деякі слова настільки давно увійшли в мову, що важко уявити її без них. Скажімо, "ковдра", "кіт", "хустка", "базар". Важче знайти в нашій мові винятково українське слово. У наукових статтях, виступах на конференціях ми також застосовуємо безліч запозичень, і це природньо. На мою думку, іншомовні слова - невід'ємна частина нашої рідної мови. Однак у повсякденній розмові не варто зловживати такими "модними" виразами, як "мейк-ап", "тінейджер", "юзер". Вони схожі на жаргон. Краще замінити їх відповідниками: "макіяж", "підліток" та "користувач". На мою думку, людина, що слідкує за милозвучністю своєї мови, поважає і себе, і оточуючих.
