Толя — син хазяїна будинку, у якому жила родина Федька, — був дитиною ніжною, делікатною та смирною з “невинними синіми очима”. Завжди чистенький і чепурненький, він зовсім не мав нахилу “до Федькових забав” і ставився з погордою до мужицьких дітей. Але якась невідома сила тягнула його до халамидника. Толя — хитрий і підступний: він підбив Федька на ризиковану подорож по кризі, мріючи про те, що той злякається, а хлопці з нього посміються. А інша його вада — заздрість — штовхає його самого на кригу. Федько рятує Толю, ризикуючи власним життям, а цей брехун ще й звинувачує його в тому, у чому був винен сам. Бешкетник виявився справжнім героєм і благородною людиною: хлопець збрехав перший раз у житті, щоб захистити зляканого Толю від розгніваного батька, але заплатив за своє благородство надто дорогою ціною — власним життям. Толя навіть після смерті Федька не відчуває власної вини, навіть забирае чижика, збрехавши матері хлопця, ніби виграв його. Він підлий і дріб’язковий. Толя — егоїст, який думає тільки про себе, його не цікавлять почуття й думки інших, він не знає, що таке честь, совість, благородство, що значить бути справжнім другом. Йому притаманні підлість, брехливість, хиткість, зрадливість, заздрість, пихатість та егоїзм. Я впевнений у тому, що в Толі ніколи не буде друзів, і мені б дуже хотілося мати такого чесного, благородного й сміливого друга, яким був Федько.
- Алло! Це Наталка Іванченко. Можна Олену до телефону? - Привіт, Наталко, це ж я! - О, вибач не пізнала твій голос. Ти сьогодні ввечері вільна? Я хотіла запросити тебе до себе – буде невеличка вечірка. - Як цікаво! О котрій годині? - Починаймо о шостій. Я приготую дещо смачненьке, а потім подивимось нове кіно. - Думаю, я зможу прийти. А багато гостей ще буде? - Ні, ще Тетянка та Оксана з братом. Ти його знаєш? - Миколу? Знаю. Ми з ним разом до музичної школи ходимо. - От і добре, усі одне одного знають, тож маж бути цікаво. То ти прийдеш? - Так, із задоволенням. Тобі потрібна якась до у приготуваннях? - Ні, дякую, все буде просто й невимушено. Впораюсь! Чекаю на тебе о шостій! Бувай! - Дякую! До вечора!
Толя — син хазяїна будинку, у якому жила родина Федька, — був дитиною ніжною, делікатною та смирною з “невинними синіми очима”. Завжди чистенький і чепурненький, він зовсім не мав нахилу “до Федькових забав” і ставився з погордою до мужицьких дітей. Але якась невідома сила тягнула його до халамидника. Толя — хитрий і підступний: він підбив Федька на ризиковану подорож по кризі, мріючи про те, що той злякається, а хлопці з нього посміються. А інша його вада — заздрість — штовхає його самого на кригу. Федько рятує Толю, ризикуючи власним життям, а цей брехун ще й звинувачує його в тому, у чому був винен сам. Бешкетник виявився справжнім героєм і благородною людиною: хлопець збрехав перший раз у житті, щоб захистити зляканого Толю від розгніваного батька, але заплатив за своє благородство надто дорогою ціною — власним життям. Толя навіть після смерті Федька не відчуває власної вини, навіть забирае чижика, збрехавши матері хлопця, ніби виграв його. Він підлий і дріб’язковий. Толя — егоїст, який думає тільки про себе, його не цікавлять почуття й думки інших, він не знає, що таке честь, совість, благородство, що значить бути справжнім другом. Йому притаманні підлість, брехливість, хиткість, зрадливість, заздрість, пихатість та егоїзм. Я впевнений у тому, що в Толі ніколи не буде друзів, і мені б дуже хотілося мати такого чесного, благородного й сміливого друга, яким був Федько.
- Привіт, Наталко, це ж я!
- О, вибач не пізнала твій голос. Ти сьогодні ввечері вільна? Я хотіла запросити тебе до себе – буде невеличка вечірка.
- Як цікаво! О котрій годині?
- Починаймо о шостій. Я приготую дещо смачненьке, а потім подивимось нове кіно.
- Думаю, я зможу прийти. А багато гостей ще буде?
- Ні, ще Тетянка та Оксана з братом. Ти його знаєш?
- Миколу? Знаю. Ми з ним разом до музичної школи ходимо.
- От і добре, усі одне одного знають, тож маж бути цікаво. То ти прийдеш?
- Так, із задоволенням. Тобі потрібна якась до у приготуваннях?
- Ні, дякую, все буде просто й невимушено. Впораюсь! Чекаю на тебе о шостій! Бувай!
- Дякую! До вечора!