Люди !
святослав
на берег дунаю приїхав візантійський імператор. своїм полководцям
він наказав одягтися в найкращий одяг, почепити ознаки. імператор був
певен, що князь святослав прийде на зустріч із знаменами та своїми
ознаками. він хотів перевершити князя.
аж тут на плесі з’явився човен. було видно, що на веслах сидять
шестеро гребців, а сьомий стоїть на кермі. біля берега човен круто завернув,
ніс його занурився в пісок.
гребці вийшли на берег. від їхнього гурту відійшов чоловік, який
щойно керував човном.
він був одягнений, як і гребці, у білу сорочку й білі штани. біля пояса
висів меч. на поголеній голові чоловіка сивіло, до вуха, пасмо
волосся. він високо тримав голову й трохи примруженими очима дивився на
імператора. на губах під довгими вусами грала посмішка.
князь святослав наблизився до імператора, узявся правою рукою за
руків’я меча та вклонився. той дивився на князя, у його очах були
здивування й розгубленість. не чекав він, що руський князь буде одягнений,
як звичайний воїн, не думав, що так просто, як рівний до рівного, підійде до
нього.
і трапилося диво. імператор, перед яким схилялися ниць не тільки
полководці, а й цілі народи, не обурився. за простотою руського князя він
побачив щось велике й важливе.
імператор і святослав тихо рушили сипким піском. вони ступили у
княжий човен, сіли один проти одного. почалася розмова.
на основании этого текста, , сделайте !
20 !
Кожен має свою співочу пір'їнку, тобто талант. Людей без талантів, на мою думку, немає. Можливо, є такі люди, які просто його ще не знайшли. Але, якщо добре пошукати, то співоча пір'їнка стовідсотково знайдеться! Моя співоча пір'їнка - це танці. З раннього дитинства я відвідую секцію народних танців. І це те, що я по-справжньому люблю. Я обожнюю, коли люди дивляться, як я танцюю. Тому до кожного концерту ми намагаємось підготувати гарний номер. Безумовно, ми важко працюємо. Я маю щоденні тренування після школи близько двох годин. Проте, я можу впевнено сказати, що танці є моїм талантом. Не соромтесь показувати свою співочу пір'їнку, ділитися нею з людьми. Можливо, саме так ви до кожному знайди своє дарування.
З-за досить густого лісу дуже повільно викотилася пишна діжа місяця.
досить густого - прислівникове; прилягання
густого лісу - іменне; просте; узгодження
дуже повільно - прислівникове; просте; прилягання
повільно викотилася - дієслівне; просте; керування
пишна діжа - іменникове; просте; узгодження
діжа місяця - іменникове; просте; прилягання
Позолочене сонцем листя, черкаючись об віття, тихо шелестить.
Позолочене листя - іменникове; просте; узгодження
позолочене сонцем - дієслівне; просте; керування
черкаючись об віття - дієслівне; складне; прилягання
тихо шелестить - дієслівне; просте; керування
Вже сонце (підмет) стало завертати (складений присудок) на вечір. Долини й гори (2 підмети) були засипані (складений присудок) свіжим білим снігом. Я (підмет) заздрю всім (складний присудок), у кого є слова.
Будеш, (присудок) батьку, панувати, поки живуть (присудок) люди (підмет).
А дівчина (підмет) в неї була як квіточка (складний присудок).
Він, (підмет) може, теж коваль (складний присудок)?
У нього очі (підмет) - наче волошки (присудок) в житі.
Не хапати зірок з неба - не робити великих успіхів; клювати носом - дрімати, ловити гав - не бути уважним, вскочити в халепу - потрапити у неприємність, накрити мокрим рядном - злякати.