Міфи наших предків
(З)(давніх)давен ще (з)(діда)прадіда в(и,е)сною поч(е,и)наючи од (В,в)ел(е,и)кодня грают(ь?) в ігри. Піс(ь)ні що співали під час обрядів// в(и,е)снянки(-/?)заклич(ь)ки бо «закликали» в(и,е)сну та добрий урожай. В(и,е)с(ь)нянки майже завжди супроводжували тан(ь)цювал(ь)ними рухами окремі з яких чітко нагадували процес обробле(н,нн)я з(и,е)млі// оранки сівби косовиці// й пояснювали словами// А ми сіяли сіяли Ось так ось так рвут(ь) мак.
(У,В)сі в(и,е)сняні ігри вигадані на міфічній основі// вони стосую(ць/ть)ся світлих і темних небесних сил (у,в) них ми бач(и,е)мо копію того що діє(ць/ть)ся в(и,е)сною на небі й на з(и,е)млі.
У в(и,е)снянках бач(и,е)мо три головні форми руху дівчат та хлопців// по колу поплута(н,нн)ий і рух двох прот(и,е)­лежних рядів. Так грают(ь?) у (К,к)ороля, (З,з)айчика, (П,п)ерепілочку. (У,В) ін(ь)шій грі дівч(е,и)на стає пос(и,е)р(и,е)д кола її наз(и,е­)вают(ь?) царівною. Хлопец(ь?-)царенко має вив(и,е)сти її з кола.
П(и,е)р(и,е)хідним (у,в)важали св(’?-)ято (Ж,ж)айворонків або (С,с)орока (М,м)уч(и,е)(н,нн)иків. За давнім повір(’?-)ям в(и,е)сну з вирію пр(и,е)носят(ь?) на своїх крилах птахи. Щоб пр(и,е)скорити їх пр(и,е)лі(т,д) діти співаючи пісен(ь) носили с(и,е)лом вип(и,е)че(н,нн)их із духм(’?-)я(н/нн)ого тіста «жайворонків».
(До)речі у деяких іграх бачимо фігуру руху покру­чену як наприкла(т,д) (в,у) (К,к)р(е,и)вому тан(ь)ці коли заб(и,е)вают(ь) у з(и,е)млю три кілк(а,и) б(и,е)ру(ць/ть)ся за руки в два ряд(а,и) й крутя(ць/ть)ся помі(ж,ш) ними повторюючи рух хмар на небі.

такая легкая фраза, но сказать ее может не каждый. не у каждого хватает смелости сказать это легкое слово в котором шесть букв. но такой глубокий смысл. совершить ошибку может каждый. ведь у каждого есть право на ошибку. 

хорошо если человек может попросить прощение сказать это слово. тем более если оно от всей души. а не просто фраза на ветер. обидеть человека легко. но исправить ситуацию может не каждый, иногда мы просто не следим за словами и действиями и не замечаем как обижаем человека. но потом у нас появляются мысли о том что человек обижен и мы начинаем понимать что совершили ошибку. просим прощение.. 

не каждый умеет просить прощение, кому то мешает гордость. кому то чувство собственного достоинства. но просить прощения мне кажется нужно уметь... ведь вроде ьбы такая легкая фраза "прости" а так много значит в нашей жизни..

На вихiдних Дмитро дивився телебачення, де собаки пригають крiзь обруч. Йому так сподобадась як жiнка весело переставляе обруч,а собаки пригають крiзь нього то в одна мiсто то в друге, i також захотiв щоб його пес Джек весело стрибав в обручi. Вiн даже старався, але нiчого не вийшло. Джек сидiв та висунувги язика вертiв хвостиком. Трiшки подумавши Дмитро крикнув

-Е iдея! Вiн знайшов у мережi iнтернет вiдео-уроки для дресеруаання собак.

Трiшки позаймавшись Джек став виконувати команди якi просив показати йому хлопчик. Песик був щасливий, що змiг зробити заажання, а Дмитрик теперь вважав себе справжнiв дресеровщиком (сорри за ошибки,у меня было это задание в 6 -5 классе, досоовно не помню, и сорри за ошибки у меня нет русской клавиатуры)