Олівець та ручка Жив був простий олівець. Одного разу зустрів він красиву ручку. Вона була рожева і блискуча. Підійшов олівець до ручки і каже: - Давай товаришувати! - Не хочу, – відповіла ручка. Ти такий простий, а я блискуча і красива. Засумував олівець і пішов своєю дорогою. Раптом він помітив, що на дорозі щось блищить. Підійшов ближче і побачив, що це калюжа рожево-бличкучих чорнил, які залишила після себе красива ручка. Він осунувся в цій калюжі і теж став красивим. В цей час проходила та сама ручка. Вона побачила красеня олівця і сказала: - Давай товаришувати! Олівець погодився. І стали вони ходити разом, гратися, веселитись. Одного разу на прогулянці вони попали під дощ. Чорнила з олівця змились, він став простим. Ручка розсердилась на олівця, і пішла від нього. Після цього їй зустрілись інші красиві олівці та ручки, але ніхто не хотів з нею товаришувати. Вони відповідали нашій Ручці, що вони красивіші за неї. Ручка засумувала. Вона побачила простого олівця, попросила у нього пробачення і запропонувала: - Давай будемо вірними друзями! Олівець теж попросив пробачення за брехню. І стали вони жити в красивому пеналі. Так закінчилась казка
1. Крім Запорозької Січі, була ще Кам’янська.
2. Значну роль у становленні Кам’янської Січі відіграв, окрім Костя Гордієнка, кошовий отаман Яків Богуш.
3. На відміну від багатьох козацьких отаманів, Кость Гордієнко був сподвижником Івана Мазепи.
4. Починаючи з весни 1709 року і кінчаючи літом 1711, ця Січ будувалася на мисі Стріла річки Кам’янки.
5. Багатьох дослідників цікавило господарство Кам’янської Січі, особливо металургійний комплекс.
6. Крім нього, Січ мала господарство зокрема виробничі майстерні, зброярню, січові будівлі, сорок куренів, церкву.
Объяснение: