Одного разу розчарувався у собі прислівник. Тай каже: -- Чому я такий нудний, бо ж незамінний. Прикметник, дієслова, іменники- всі за чимось змінюються. Ось він дурненький і пішов з країни "Знань". Мешканці прокинулись. а прислівника не сліду не духу. І ось вони почали говорити, запитувати один одного, але виходило не так як раніше. І пішли його шукати знайшли сидить сам у полі беззахисний, сумний, розгніваний. от вони кажуть: -- Вибач нас, без тебе нам дуже тяжко було без тебе ми не могли говорити! -- Справді, ну добре, я вас вибачаю. І по сей день вони живуть мирно і щасливо!
Одного прекрасного літнього дня я приїхала до своєї бабусі. Вона проживає у селещі. Там дуже гарна природа. У моєї бабусі на городі ростуть різні овочі. Одного дня ми з нею пішли на город що доглянути овочі. Я прополола огірки помідори та цибулю. Я добре справилася зі своєю роботою. Виконавши справи я пішла на кухню з бабусею пекти періжки спочатку я замісила тісто потім взяла начинку для періжків а за декілька хвилин поставила їх у піч. Періжки вийшли дуже смачні.Я і моя бабуся їх смакували із задоволенням бабуся мене похвалила. Я селі я була цілий тиждень. І це мені дуже сподобалося
-- Чому я такий нудний, бо ж незамінний. Прикметник, дієслова, іменники- всі за чимось змінюються.
Ось він дурненький і пішов з країни "Знань". Мешканці прокинулись. а прислівника не сліду не духу. І ось вони почали говорити, запитувати один одного, але виходило не так як раніше. І пішли його шукати знайшли сидить сам у полі беззахисний, сумний, розгніваний. от вони кажуть:
-- Вибач нас, без тебе нам дуже тяжко було без тебе ми не могли говорити!
-- Справді, ну добре, я вас вибачаю.
І по сей день вони живуть мирно і щасливо!