Місце для дракона
1. У якій місцевості відбуваються події у творі
2. Яка атмосфера панувала в князівстві?
3. Як покарали собак, які насмілилися гавкати в полудень?
4. Що сталося у часи його володарювання на люботинських землях?
5. Чому князь розпустив військо?
6. Кому князь наказав зібрати військо і данину за 8 років?
7. Що найбільше непокоїло князя?
8. Хто повідомив князя про появу дракона?
9. Чим харчувався дракон?
10. Із ким товаришував Грицько?
11. Чого він прагне навчитися пустельника?
12. З ким подобається розмовляти князеві?
13. Чому пустельник не прийшов на одну із зустрічей?
14. Яку новину повідомляє пустельник дракону?
15. У який ганебний б зібралися лицарі виманити дракона з печери?
16. Чи вийшов дракон до лицарів перший раз?
17. Чому князь подружився з драконом?
18. Хто такий Лаврін і яка пригода з ним трапилась?
19. З якою пропозицією звернувся князь до Грицька?
20. Чому дракон погодився загинути і не боронити свого життя?
21. Як Настасія назвала дракона?
22. Хто вбив дракона?
23. Кому князь розповів про свій ганебний учинок?
24. Чому помер князь
Отже, чому мені до вподоби малювання? Чим воно мене одного разу зацікавило?
Мабуть, сам сенс в творчості це те, що через папір ти можеш передати усі свої потаємні мрії, секрети, можливо негаразди і смуток. Коротше кажучи, малюнки - це твій настрій і стан на даний момент. Якщо кольорова гамма на папері яскрава, барвиста і соковита, це значить що і настрій яскравий і веселий. А от, наприклад, кольри темних відтінків і печальніх кольорів свідчить нам про те, що людині погано, сумно, можливо ще те, що вона хворіє, і веселий мотив малюнку не виходить передати через брак гарного настрою...
Малюйте переважно кольорами веселки, адже це добре, коли в людини нічого не болить: ні тіло, ні душа!
П.с.: Я так поняла, что тебе нравится рисовать?) Мне тоооже, какое совпадение ;)) Надеюсь тебе пригодится этот небольшой текст! Удачи)))
Відповідь:
Ми продовжуємо публікувати тексти учасників «ЖУКа» про маніпуляції історією. Наразі – роздуми Вікторії Корнійчук.
Якщо і минуле, і зовнішній світ живуть у свідомості, а свідомістю можна керувати ─ тоді що? Джордж Орвелл, «1984»
Маніпуляції. Це слово завжди викликає негативне враження, однак насправді ми вдаємося до них щодня, навіть не помічаючи. Дівчина змусить хлопця купити їй подаруночок, а подругу – до з куховарством, однак ніхто ж не вважає її поганою? У повсякденному житті цей прихований психологічний прийом не такий уже й страшний. Натомість у глобальніших масштабах маніпуляція може змінити перебіг подій у суспільстві і створити абсолютно несподіваний фінал.
Ідеологія – форма маніпуляції
Що ж приховує в собі маніпуляція саме історичними фактами і в чому її особливість?
Підміну історичних фактів, їхнє перекручення, трактування на новий лад можна вважати формами маніпуляції свідомістю. Вони постійно використовуються людьми, що мають владу. Типово, коли трактування історії напрямẏ залежить від політики, адже саме з її до будують ідеологію.
Варто зазначити, що ідеологія – це не лише, як ми звикли вважати, нацизм, соціалізм, лібералізм тощо, а будь-яка система поглядів, цінностей, переконань. Тобто кожна влада, яка хоче направляти націю у певне ідейне русло, вдається до свого власного бачення історії. Відверто кажучи, по-справжньому незаангажовано сприймати події минулого можуть хіба що історики, і то не завжди.
Мазепа
Реклама
Мазепа встромив ніж у спину Петра
Одне діло ─ формування націосвідомості і гра відтінками, однак зовсім по-іншому варто дивитися на брехливу підміну фактів.
Найбільшу роль така маніпуляція відіграє у відносинах держав-сусідів. Зазвичай вони мають багато спільного, переплітаються в географічному, культурному і, зрозуміло, історичному просторах. Подібність легко може використовуватися одним із них у власних цілях. Найпростіше – замилити очі суспільним масам і перетягти їх на свою сторону (чи зсунути кордон). Іронія долі в тому, що переважна більшість таких легенд не пройде навіть найпростішу перевірку інтернетом, однак людям банально лінь проявити жилку дослідника. Доводиться жити всліпу.
А давайте озирнемося? Де нашу свідомість підмальовують, а де (і головне хто) руйнують її палітру? Візьмемо доволі банальне, але так і не вирішене питання Івана Мазепи. Хто він?
Щоб відповісти, поглянемо на світове співтовариство. Яку б політику не проводив Лінкольн у США, де Голль у Франції, Петри і Миколи в Росії, вони є незрушними героями. У їхніх патріотичних прагненнях на користь своєї держави ніхто не сумнівається.
Якщо Мазепа прагнув для Батьківщини тільки найкращого, турбувався про добробут освіти, науки, то він, безперечно, національний герой. Його зовнішня політика – це інша справа, тому в очах росіян він може виглядати зрадником. Чоловік реально намагався встромити ніж у спину Петра І. Водночас і ми теж не надто симпатизуємо останньому. Дорікнути Мазепі можна багато в чому, але не варто записувати його у категорії антигероїв.
Запорізька Січ
Схід повівся на російські маніпуляції
Схожі ідеї, концепції і, будемо відверті, просто міфи, які плутають всі на світі історичні категорії, просочуються в український інформаційний простір з російського і справляють неабиякий вплив на частину співгромадян. Їх ній ефект непомітний відразу, однак врешті-решт може виявитися дієвим інструментом зовнішньої політики, що ми нин гаємо на Сході України.
Там завжди була частина людей, які продовжували вірити не тільки в радянські, але й у великоімперські ідеали, дивилися на історію однобоко, але все ж жили у незалежній Україні. За збігом обставин і сприянням нашого сусіда вони проголосили народні республіки ─ як у ХХ столітті.
Однак ці люди, мабуть, забули про Київську Русь, Запорізьку Січ і етнічну єдність своїх земель з Київщиною, Поділлям, Придніпров’ям, Таврією. Мо
Однак ми не одні у своєму «маніпулятивно-історичному» горі. Практика світової політики показує, що бувало і гірше. Жертвами маніпуляції тоді стаці, однак багато переможених доживає до наших днів.
Пояснення:Відповів тобі так