Виник якісно новий тип "організації — так званої інтелектуальної компанії. Американський економіст Т.Стюарт зазначає, що її основні фонди не мають матеріальної форми, й взагалі не зрозуміло, кому вони належать і хто відповідає за їх зміст".
"... організаційна форма будується не за бюрократичним принципом, а за принципом адхократії, як зазначає О.Тоффлер — стає "структурою холдингового типу, що координує роботу безлічі тимчасових груп, які виникають або припиняють свою діяльність відповідно до темпу змін в оточуючому середовищі".
"... відбувається децентралізація структури державної влади. Складні інтелектуальні системи вже не вписуються в ієрархічний державний порядок і не можуть бути контрольовані".
"На перше місце виходить не доступ до ресурсів, наявність виробничих потужностей або капіталів, а здатність до нововведень".
"Змінюється функція керівника. Керівник — це вже не людина, яка віддає накази й дає вказівки, а людина, яка відповідає за застосування та ефективність знання. Він, радше, перетворюється на диспетчера, який розподіляє потоки інформації, а не на авторитарного діяча".
На сьогоднішній день сучасному суспільству необхідні, освічені, культурні, творчі, нестандартно-мислячих людей, які вміють прогнозувати свою діяльність, планувати її в перспективі, люди, які прагнуть до саморозвитку, самовдосконалення.
І щоб цього досягти, необхідно починати з найпершої сходинки - це, на мій погляд, спілкування, як засіб встановлення контакту між людьми, дитиною і дорослим. Дитина розвивається тоді, коли спілкується.
Тому, першочергове завдання педагогів - розвиток особистості дитини, спонукання дитини до діяльності, стимулювання пошуку, допитливості, створення емоційно-позитивного психологічного клімату в процесі його виховання.
Людина постійно прагне до чогось нового, незвіданого. Він так влаштований. Життя змінюється, і людина теж. Але він завжди буде відчувати потребу в іншій людині, в його любові і дружбі, душевного тепла, розумному слові. Тільки людина може виховати людину. У кожного з нас був в життя перший учитель. «... Прізвище вчителя можна і забути, важливо, щоб залишилося слово« вчитель ». І кожна людина, який мріє стати вчителем повинен розчинитися в пам'яті народу, з яким і для якого він жив »- це слова В. Астафьєва. На мій погляд, якісну освіту і виховання - система безперервної освіти, що відповідає вимогам інноваційного розвитку економіки, сучасним потребам суспільства і кожного громадянина.
якістьсучасної освіти залежить не тільки від ефективного відбору змісту освіти, а й від вибору адекватних інструментів їх засвоєння і передачі.Ці інструменти слід розглядати з точки зору організації пізнавальної діяльності учнів (Вчення) і професійної діяльності вчителя(Навчання), які реалізуються всередині конкретної освітньої технології. У цій області реальний стан справ, з моєї точки зору, значно складніше, так як засобів передачі освітніх стандартів можна розробити безліч: як правило, у одного завдання існує безліч варіантів вирішення, і знайти найбільш ефективний з них вкрай складно.
Важливу роль у вихованні дітей, безумовно, відіграє дорослий: будинки - це батьки, в дитячому саду - вихователь, в школі - учитель. Дитину можна порівняти з нерозпущеною квіткою. Він розвивається за своїми природними законами. Для його повноцінного розвитку і дозрівання необхідні родючий грунт (сприятлива розвиваюче середовище) і захист від негативних зовнішніх впливів. У рослини головне - корінь, у дитини - душа. Педагог повинен до розкритися його душі для емоційного, духовно-морального сприйняття світу. Дитині потрібні не абстрактні знання, а практичні, необхідні для участі в реальному житті і професійній праці.
Виник якісно новий тип "організації — так званої інтелектуальної компанії. Американський економіст Т.Стюарт зазначає, що її основні фонди не мають матеріальної форми, й взагалі не зрозуміло, кому вони належать і хто відповідає за їх зміст".
"... організаційна форма будується не за бюрократичним принципом, а за принципом адхократії, як зазначає О.Тоффлер — стає "структурою холдингового типу, що координує роботу безлічі тимчасових груп, які виникають або припиняють свою діяльність відповідно до темпу змін в оточуючому середовищі".
"... відбувається децентралізація структури державної влади. Складні інтелектуальні системи вже не вписуються в ієрархічний державний порядок і не можуть бути контрольовані".
"На перше місце виходить не доступ до ресурсів, наявність виробничих потужностей або капіталів, а здатність до нововведень".
"Змінюється функція керівника. Керівник — це вже не людина, яка віддає накази й дає вказівки, а людина, яка відповідає за застосування та ефективність знання. Він, радше, перетворюється на диспетчера, який розподіляє потоки інформації, а не на авторитарного діяча".
Якщо запастися терпінням і проявити старання, то
посіяне насіння знання неодмінно дадуть добрі
сходи. Учення корінь гіркий, та плід солодкий.
Леонардо Да Вінчі
На сьогоднішній день сучасному суспільству необхідні, освічені, культурні, творчі, нестандартно-мислячих людей, які вміють прогнозувати свою діяльність, планувати її в перспективі, люди, які прагнуть до саморозвитку, самовдосконалення.
І щоб цього досягти, необхідно починати з найпершої сходинки - це, на мій погляд, спілкування, як засіб встановлення контакту між людьми, дитиною і дорослим. Дитина розвивається тоді, коли спілкується.
Тому, першочергове завдання педагогів - розвиток особистості дитини, спонукання дитини до діяльності, стимулювання пошуку, допитливості, створення емоційно-позитивного психологічного клімату в процесі його виховання.
Людина постійно прагне до чогось нового, незвіданого. Він так влаштований. Життя змінюється, і людина теж. Але він завжди буде відчувати потребу в іншій людині, в його любові і дружбі, душевного тепла, розумному слові. Тільки людина може виховати людину. У кожного з нас був в життя перший учитель. «... Прізвище вчителя можна і забути, важливо, щоб залишилося слово« вчитель ». І кожна людина, який мріє стати вчителем повинен розчинитися в пам'яті народу, з яким і для якого він жив »- це слова В. Астафьєва. На мій погляд, якісну освіту і виховання - система безперервної освіти, що відповідає вимогам інноваційного розвитку економіки, сучасним потребам суспільства і кожного громадянина.
якістьсучасної освіти залежить не тільки від ефективного відбору змісту освіти, а й від вибору адекватних інструментів їх засвоєння і передачі.Ці інструменти слід розглядати з точки зору організації пізнавальної діяльності учнів (Вчення) і професійної діяльності вчителя(Навчання), які реалізуються всередині конкретної освітньої технології. У цій області реальний стан справ, з моєї точки зору, значно складніше, так як засобів передачі освітніх стандартів можна розробити безліч: як правило, у одного завдання існує безліч варіантів вирішення, і знайти найбільш ефективний з них вкрай складно.
Важливу роль у вихованні дітей, безумовно, відіграє дорослий: будинки - це батьки, в дитячому саду - вихователь, в школі - учитель. Дитину можна порівняти з нерозпущеною квіткою. Він розвивається за своїми природними законами. Для його повноцінного розвитку і дозрівання необхідні родючий грунт (сприятлива розвиваюче середовище) і захист від негативних зовнішніх впливів. У рослини головне - корінь, у дитини - душа. Педагог повинен до розкритися його душі для емоційного, духовно-морального сприйняття світу. Дитині потрібні не абстрактні знання, а практичні, необхідні для участі в реальному житті і професійній праці.