Між частинами БСР треба поставити замість коми двокрапку в рядку *
В один край від табору тяглися поля, у другий – залягав рівний, як море, одвіку неораний степ.
Тим часом вітер потужно роздимав полум’я, багряне гаддя де-не-де проповзало поміж людей, рвалося вперед…
Ніщо тут не обмежує тебе, ніхто нікуди не підганяє.
Від барвистої небесної дуги залежить якість і кількість живлющого дощу, саме вона, веселка, набирає для нього воду з річок.
Безсполучникове складне речення є в рядку *
Василь Кравчина, поранений в руку, одступав по дорозі з групою добре озброєних бійців, і тяжкий сором і гнів розтинали його душу.
Покуть, де за традицією мали рясніти образи, був зовсім порожній.
Отець Яков подивився, потім повів очима вгору по стіні, зітхнув, скрутнув головою і нічого не сказав.
Роман йшов улицею: йому треба було до тестя.
Укажіть БСР, у якому між усіма частинами треба поставити двокрапку (розділові знаки пропущено) *
Явір зелененький на воду схилився козак молоденький сильно зажурився.
Сивіла дощем далечінь вода вже блищала на шляху.
Вилискують брили оброслі зеленим оксамитом водяних мохів розпускається білим шумовинням потік виграючи на сонці.
Я знаю моя мати і завтра піде в монастир їй незносні наші тривоги…
Між частинами БСР необхідно поставити кому (розділові знаки пропущено) *
Тільки піде дощ одразу все оживає навкруги.
На зеленій траві білі чайки сидять білі свічі горять на тарелях латать.
Отаман мене не скривдить чоловік він шанований.
Трубив у свій ріг буяла весна.
Між частинами БСР треба поставити двокрапку в рядку (розділові знаки пропущено) *
Рослинний і тваринний світ ховав у собі багато такого цікавого, невичерпного кожен день вражав усе новими несподіванками.
Червоніє за горою плугатар співає.
Не повернуть минулого ніколи воно пройшло і вже здається миттю.
Прийшла й сіла кінець стола своїми білими руками меду батькові наливала й розмовляла.
Між частинами БСР треба поставити тире в рядку (розділові знаки пропущено) *
Кинулись до води тільки вінок маковий плаває кружиться.
Я глянув і здивувався ще дужче тато намалювали коня.
Пам’ятайте при старших годиться мовчати премудрих слухати старшим підкорятися.
Зима білі сніги метуть хурделиці від морозу лунко тріскається лід на річці.
Прізвище, ім'я *
Мой ответ
Між частинами БСР замість крапки з комою треба поставити кому *
Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого, схилила голову на білую ручку; взяли її думки та гадки.
Серце стисло; до горла підкотився клубок.
На порозі стоїть бабуся; навкруги тиша; скрізь ясно; з гаїв холодок дише.
Росла, росла дівчинонька та й на порі стала; ждала, ждала козаченька та й плакати стала.
Пунктуаційну помилку допущено в рядку *
Вариант 2
Від серця відлягло: хмара покотила за обрій важкі громи, викрешуючи довгі блискавки.
Верби сплакували листям, їхні золоті сльози гнало за водою.
Могутні крила розпростуються для лету; їх не спинить ніяка сила у світі.
Пунктуаційну помилку допущено в рядку *
Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою, пливе човен по Дунаю один за водою.
З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею співає хліборобська доля.
Та я знаю одне: я готовий страждати за правду.
Велика повінь наближалася; долішнє населення все вийшло на рятувальні роботи.
Правильно розставлено розділові знаки в рядку *
Я підбіг до чайки, узяв її за крило: пташка була ще тепла, між білим пір’ячком на грудях чорніла ранка.
До самого виру під’їжджати небезпечно; підмиває лід.
Пройшовши по небу, тепла, тиха червнева ніч стала оволодівати й землею: безмежний степ став ущухати, корився, ніжнішав.
Дощик перестав: усе навколо запахло, посвіжішало, заблищало.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні *
Глибше орати – більше снігу мати.
Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; повився горобиний горошок…
Роман йшов і розважав щось; думки снувалися по його голові, як човни поміж основою.Світ підлягає суворій необхідності, зима відповідає літу, весна – осені.
Із чотирьох частин складається БСР ( розділові знаки пропущено) *
Частина саду являє собою крутий рельєф вона найменш упорядкована й справляє враження екзотичного лісу.
Замовкла пісня поклав Музикант флейту на лаву й пішов до хати.
Поволі чвалали курними степовими шляхами сірі воли рипіли вози погейкували погоничі.
Гуде ліс сухо подзвонюють мідним листом дуби співають сосни у високості під ногами тугі мов литі жолуді.
