Чи сучасно бути вихованим? Хороший смак, такт і вихованість пов'язані між собою куди тісніше, ніж бажано вважати. Такт – це добрий смак в поведінці та манері тримати себе, а вихованість - хороший смак в бесіді і промовах. Шамфор Чи сучасно бути вихованим? Це дуже складне питання, над яким, мабуть, неодноразово замислювалась не тільки я. А взагалі, що означає «бути вихованим»? Вихованість – це вміння поводитись, тож бути вихованим означає не тільки бути ввічливим та привітним, а ще й бути Людиною. Тож, як сказав К. Гельвецій, «виховання, головним чином, повинно засіяти наші серця корисними для індивіда і суспільства звичками». Адже справді, виховання починається з цінностей і традицій – звичок, які закодовані в нашому серці. На жаль, сучасний світ не передбачає виховання людини, він просто його не потребує. А й справді, навіщо бути вихованим, ввічливим, якщо цього не цінують, це просто не актуально! «Не актуально?» - запитаєте ви. «Так!» - відповім я. І мені дуже шкода, що діти вже змалку страждають від інноваційних технологій, які пригнічують та змінюють в протилежний бік наш світогляд, мрії та думки. Раніше, у часи, коли наші мами й тата ходили до школи, діти думали, як це встигнути дочитати книгу, доки тато не вимкне світло й не скаже: «Спати!». А зараз у думках наших підлітків лише інтернет та телевізор, на жаль. А як може телевізор чи Інтернет виховати? Для цього потрібні батьки, але ж діти їх не слухають! І ось що ми бачимо щодня: дитина, яка ходить до школи – не вихована, тому що батьки просто не в змозі з нею справитись, а бити – не вихід; не поважає ні вчителів, ні однолітків, ні батьків, ні просто людей старшого віку; не навчається – а навіщо, для цього ж є Інтернет! І так далі… І всі ці діти однакові, як запрограмовані! А є, наприклад, дитина дуже вихована, зі зразкової сім’ї, вона вміє себе гарно поводити, знає, що і коли потрібно влучно сказати, та боїться показати на очах однолітків свої уміння і навички. Адже тоді вона буде «білою вороною», а інші діти її просто будуть принижувати, тому що «вона не така як всі!». І як після цього, пояснити дитині, що бути вихованою насправді дуже добре. Але вихованість – це не завжди результат виховання у сім’ї. Дуже часто буває так: дитина народжується і росте в неблагополучній родині, чує навколо себе нецензурну лексику, натомість у школі її оточує гарний колектив, чудові педагоги, і дитина чітко бачить різницю між хорошим і поганим. І все що в ній є хороше переважає і розвивається. Як сказав Жан-Жак Руссо: «виховання людини починається з її народження; вона ще не говорить, ще не слухає, але вже вчиться. Досвід передує навчання!» Отже, я вважаю, що бути вихованим – це не сучасно, але актуально! Адже є такі люди, які все ж бажають виділятися з натовпу, пофарбувавши волосся в яскравий колір, зробивши екстравагантну зачіску. Вони навіть не розуміють, що варто тільки стати вихованим – і одразу будеш неординарним!
