Яка ж ти гарна, осене, красуне моя золотава, як схожа ти на ту руду лисичку, яку миттєво я побачив у поріділому лісі. Опале листя, твій шерех нагадує мені дощ і навіює тиху печаль. Листопаде, твоя жовта заметіль схожа на вишукане мереживо. Як рано до нас прийшла ти, люба осене! Пташки, не летіть від нас, ще рано вам у вирій. Чорнобривці, нагідки, жоржини, залишайтесь такими ж свіжими та яскравими, як влітку. Ми ще не намилувалися вами. Хмари, не закривайте небо цупким сірим покривалом, а ти, сонечко, виглядай і смійся частіше. Синє море, залишайся лагідним і теплим якомога довше! Осінь, тривай!
