Межі частин, побудуйте схеми цих речень. Вишневий на порі, повернулись журавлі (Б. Олійник). 4. І маленькі діти
знають: черепахи не літають (г. Чубач). 5. Все на вівтар принесемо Русі-
Гуцало).
Ек).
ношення між
1. Підкажи найлагідніше слово, я його слухняно повторю (Л. Костенко).
2. Містечко давно спочивало, скрізь було тихо (В. Шкляр). 3. Сад
а тремтить
Шевченко).
ик). 4. Від
пам'ятаю:
Mха пахне,
України: розуму силу і вірного серця вогонь (О. Рубан ). 6. Чесно працюва-
е це і є уміння (Д. Бедзик). 7. Прилетіла зозуля – великий клопіт
дрібним співочим птахам (В. Пархоменко). 8. Там, де для когось тільки
лютий за вікном, на моїй вулиці давно уже весна (С. Вакарчук).
I. Виділені слова розберіть за будовою, поясніть написання їх.
Стресова реакція має різний прояв у різних людей: активна - зростає ефективність діяльності, пасивна - ефективність діяльності різко зменшується. за А зробити це можна по-різному. Відомо, що в кожної людини існує вроджене почуття небезпеки. А значить якщо впливати на людину голосним звуком, раптовим падінням, предметом що швидко наближається, яскравим спалахом світла або навіть несподіваним дотиком, можна порушити сприйняття і зменшити його чутливість. Людина, що переживає стрес, виглядає змарнілою, старшою за свій біологічний вік.
Стадія тривоги - найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини учащається подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації.
У наш час стрес прийняв характер епідемії Наприклад, якщо ми не можемо розв'язати проблему або робимо це не так, як хотілося б, виникає розпач. Намагаючись перебороти його, ми нерідко робимо помилки. Дуже розповсюджена помилка полягає в тім, що ми додаємо занадто багато зусиль для рішення незначної проблеми й у результаті викликаємо мимовільне збільшення емоційної напруги.
Другий приклад - зосередження на відсутність успіху, остраху помилки. Плідним є запам'ятовування своїх досягнень, а не невдач. Не так багато людей, для яких виправдується приказка "на помилках учаться". Для більшості вона звучить по-іншому: "на помилках заробляють комплекси неповноцінності". Не можна будувати життя на невдачах. Буде набагато краще, якщо ви станете концентруватися на своїх досягненнях, не боячись любити і хвалити себе - цього багато не буває.
Один із кращих в заспокоєння - це спілкування з близькою людиною. Важливий б зняття психічної напруги - це активізація почуття гумору.
Як змінити наш світ на краще, наш єдиний, неосяжний і безмежний світ?. Про це замислювалося багато з нас, пре це кожен день міркують вчені, митці та люди інших, самих різноманітних професій. Щодня ми дізнаємося багато нового та цікавого про нашу планету, про оточуючий нас світ. Сьогодні ми добре знаємо, чому на зміну зимовим холодам приходить весняне тепло, знаємо, скільки на світі країн та які в тих країнах живуть люди. Ми навчилися розумітися з природою та використовувати її багатства на свою користь. Але ми й досі не навчилися бережно відноситися до цих багатств та відновлювати те, що ми використовуємо для своїх потреб.
Сьогодні людство розуміє та може пояснити більшість природних явищ, але керувати ними ми ще не вміємо. Ми не можемо захистити себе від землетрусів, повеней, вивержень вулканів та інших стихійних лих. Природа цим користується і час від часу наказує нас за погане та бездумне до неї ставлення. Тому, перш за все, щоб змінити наш світ на краще, треба змінити своє ставлення до оточуючої нас природи.
Крім того, щоб змінити оточуючий нас світ, треба робити усе для того, щоб наша наука розвивалася якнайскоріше. Розвиток науки буде сприяти вирішенню питань, які так гостро сьогодні стоять перед людством. Але з вирішенням виключно екологічних проблем на краще наше життя не зміниться, бо доки існують на землі війни, жебрацтво, сирітство, доти й буде наш світ негармонійним. Зрозуміло, що для цього потрібен певний час, але прискорити цей процес зможуть нові відкриття науковців і нове ставлення людей до оточуючого світу, один до одного.
Не менш гострою проблемою в наш час є проблема втрати нашими сучасниками духовності, відокремлення від здобуття наших предків та вікових традицій нашого народу. Тому лише тоді, коли наукові відкриття та прагнення до кращого життя будуть поєднані з підвищенням впливу на людей загальнолюдських цінностей, гуманізму, відданості Батьківщині і людським ідеалам, у нас з’явиться можливість оновити світ.
Та це глобальні питання, а ось що залежить особисто від нас? На мою думку, світ може стати кращим , коли кожен з нас особисто стане добрішим, коли люди знайдуть спільну мову, будуть прагнути до єдиної мети і сумісними зусиллями досягнуть цієї мети. Світ не можна, а треба починати покращувати з самого себе. Достатньо стати привітнішим, прагнути допомагати іншим, і світ стане кращим хоча б для тих, кому ми допомагаємо. Адже з цього все повинно і починатися, бо одна посмішка, один добрий погляд – і людина поряд з вами буде зовсім іншою думки про оточуючий світ.
Хто, як не ми, зробимо світ кращим? Світ зміниться, якщо на перший погляд речі, наприклад, не засмічувати вулиці, не порушувати правила поведінки чи дорожнього руху, щиро та з добротою відноситись до інших, не увійдуть до наших звичок назавжди. І не треба боятися починати з самого себе, бо бути в кращих починаннях прикладом – це гідно і почесно для кожної людини. І як би там не було, треба пам’ятати, що змінити світ на краще зможемо лише ми з вами – гідні члени сучасного суспільства, гідні сини нашого світу.