ответ:І ось пролунав довгоочікуваний дзвінок. Автор цього репортажу веде пряму трансляцію з 8-Б і повідомляє, які відбуваються події. Після того як дзвінок з уроку пролунав, увесь клас підскочив на ноги й кинувся до виходу. У класі настає спокій і тиша. І лише чергові раніше тримають караул на своїх місцях.
Двері несподівано відчиняються, і в клас вривається стривожений Іван. Він радісно кричить і розмахує руками. Учень голосно заявляє: «Вчителька не прийшла». Усі діти починають заливатися радісними криками і вигуками. Новина про те, що вчителька англійської мови не прийшла на урок, вразила весь клас. У пориві щастя Іванко бере мокру ганчірку й цілиться в Гришу. Той відбиває влучний кидок. Нещаслива ганчірка потрапляє в руки Грицька і продовжує слідувати по класу. Тут з’являється хранитель порядку — Давидова, яка поспішає записати імена порушників на окремому аркуші. Але несподіваний кидок мокрою ганчіркою знищив усі старання Давидової.
Клас продовжує веселитися. В арсеналі учнів виявляються всі ганчірки та щітки, які перебували в зоні досяжності. Ребров вперто захищається від нападу дівчаток. Він змушений захищатися палицею, у той час як дівчата і не думають відступати.
Пануючий у класі переполох порушує поява Самойлова, який увесь цей час чергував біля дверей класу. Шум затихає. І з’ясовується, що вчителька прибуде на урок із хвилини на хвилину. Як завжди, інформація Івана виявилася неправдивою. Учні починають гарячково приводити все у нормальний стан. Кожен знехотя повертається до свого робочого місця.
Знову лунає дзвінок. Учителька, не поспішаючи, входить в клас. І так до наступного уроку.
Журналіст: добрий день, миколо павлович! дуже вдячна за те, що ви згодились дати невеличке інтерв’ю. я не буду торкатися вашої політичної кар’єри та професійної діяльності, а запропоную лише декілька запитань, відповіді на які дуже цікавлять ваших, микола павлович, прихильників. тож, перше питання: які міста, зокрема, в нашій країні вам найбільше подобаються? м. п.: як-то кажуть: «там, де я ще не був». місто, яке мені подобається з самого дитинства – це київ. а ще мені подобаються невеличкі українські міста, перебуваючи в яких я отримую душевний покій та дійсно відпочиваю. журналіст: яку кухню любите?м. п.: звісно, рідну, українську! особливо борщ та вареники з вишнями. журналіст: хто ж, на вашу думку, кращий кухар – чоловік чи жінка? м. п.: це вже доведено часом, що чоловік. бо перетворити приготування їжі на мистецтво може лише чоловік. за винятком сім’ї. але для щоденного приготування їжі – це все ж таки жінка. лише жінки, за що ми їм дякуємо, готові витримати усю цю буденність. це ж можна з голоду померти, якщо чоловік буде готувати! спробуйте самі… (микола павлович сміється). журналіст: вас, миколо павлович, називають епатажною особистістю. а який ви з друзями, зокрема у сім’ї? м. п.: я не вважаю себе епатажною людиною. та, на мій жаль, я ніколи не був і романтиком. квіти дружині не часто дарую, та іноді намагаюсь зробити якусь приємну романтичну несподіванку. журналіст: чи збігаються ваші з дружиною погляди на виховання сина? м. п.: повністю збігаються. але моя участь у цьому важливому процесі мізерна через брак часу. уявляєте, він іноді може видати таке, що диву даєшся, наприклад, «не порушуйте мої конституційні права! ». журналіст: що вам подобається, а що не подобається в людях? м. п.: найбільше мені не подобається чванство. коли людина некомпетентна, немудра, або ще гірше – зовсім тупа – це найбільше мені не подобається. причому це не тільки неприйняття моральне і психічне, а навіть фізичне. але я ненавиджу цих людей без жодної агресії ззовні. журналіст: яка література вам подобається? м. п.: найбільш усього – класичні українські і російські літературні твори та поезії.журналіст: скількома мовами ви розмовляєте? м. п.: українською, російською, польською, інколи ійською. італійську мову, на відміну від ійської, знаю набагато краще, але користуюсь нею дуже рідко. журналіст: а яка музика грає у вас в машині? м. п.: ві перевагу сучасній легкій естрадній музиці та класичним творам, знову ж, у сучасній обробці. така музика не відволікає від дороги. журналіст: а як ви вирішуєте життєві труднощі? м. п.: частіш усього залишаюся один на один з собою. це дурниці, коли кажуть – розкажи, поділися, зніми тягар і тобі полегшає. мені від цього не стає легше. я дивлюся телевізор, слухаю музику або перевагу повному абстрагуванню. і рішення приходить само собою. журналіст: які у вас, миколо павлович, плани на найближче майбутнє? м. п.: великих планів не має, а маленькі ви побачите самі, бо я завжди на виду.журналіст: дуже вам дякую за цю цікаву розмову. успіхів вам і до побачення. м. п.: і вам і і до побачення!схожі твори твір на тему: «чи має людина право на вибір? » «нещасна доля багатьох людей – наслідок незробленого ними вибору . вони ні живі, ні мертві. життя для них виявляється тягарем, безцільним заняттям, а справи – лише засобом захисту від […] твір на тему: «бери вершину – i матимеш середину» бери вершину – матимеш середину. г. с. сковорода не треба боятися робити у своєму житті перший крок у нове і невідоме. не треба боятися помилок і загроз, які бувають у житті […] твір на тему: «що ж має в людині переважати – матеріальне чи духовне? де та золота середина? » «не навколо творців нового шуму – навколо творців нових цінностей обертається світ! » ніцше людина – істота і духовна, і матеріальна. спокус навколо багато, приборкати пристрасть
ответ:І ось пролунав довгоочікуваний дзвінок. Автор цього репортажу веде пряму трансляцію з 8-Б і повідомляє, які відбуваються події. Після того як дзвінок з уроку пролунав, увесь клас підскочив на ноги й кинувся до виходу. У класі настає спокій і тиша. І лише чергові раніше тримають караул на своїх місцях.
Двері несподівано відчиняються, і в клас вривається стривожений Іван. Він радісно кричить і розмахує руками. Учень голосно заявляє: «Вчителька не прийшла». Усі діти починають заливатися радісними криками і вигуками. Новина про те, що вчителька англійської мови не прийшла на урок, вразила весь клас. У пориві щастя Іванко бере мокру ганчірку й цілиться в Гришу. Той відбиває влучний кидок. Нещаслива ганчірка потрапляє в руки Грицька і продовжує слідувати по класу. Тут з’являється хранитель порядку — Давидова, яка поспішає записати імена порушників на окремому аркуші. Але несподіваний кидок мокрою ганчіркою знищив усі старання Давидової.
Клас продовжує веселитися. В арсеналі учнів виявляються всі ганчірки та щітки, які перебували в зоні досяжності. Ребров вперто захищається від нападу дівчаток. Він змушений захищатися палицею, у той час як дівчата і не думають відступати.
Пануючий у класі переполох порушує поява Самойлова, який увесь цей час чергував біля дверей класу. Шум затихає. І з’ясовується, що вчителька прибуде на урок із хвилини на хвилину. Як завжди, інформація Івана виявилася неправдивою. Учні починають гарячково приводити все у нормальний стан. Кожен знехотя повертається до свого робочого місця.
Знову лунає дзвінок. Учителька, не поспішаючи, входить в клас. І так до наступного уроку.