- Так ось як, нарешті ти кандидат і додому приїхав, - говорив Микола Петрович, потрогівая Аркадія то по плечу, то по коліну. - Нарешті!
- А що дядько? здоров? - запитав Аркадій, якому, незважаючи на щиру, майже дитячу радість, його наповнювала, хотілося швидше перевести розмову з настрою схвильованого на буденне.
- Здоров. Він хотів було виїхати зі мною до тебе назустріч, та чомусь передумав.
- А ти довго мене чекав? - запитав Аркадій.
- Так годин близько п'яти.
- Добрий татусь!
Аркадій жваво повернувся до батька і дзвінко поцілував його в щоку. Микола Петрович тихенько засміявся.
- Яку я тобі славну кінь приготував! - почав він, - ти побачиш. І кімната твоя обклеєна шпалерами.
Вот
Объяснение:
- Так ось як, нарешті ти кандидат і додому приїхав, - говорив Микола Петрович, потрогівая Аркадія то по плечу, то по коліну. - Нарешті!
- А що дядько? здоров? - запитав Аркадій, якому, незважаючи на щиру, майже дитячу радість, його наповнювала, хотілося швидше перевести розмову з настрою схвильованого на буденне.
- Здоров. Він хотів було виїхати зі мною до тебе назустріч, та чомусь передумав.
- А ти довго мене чекав? - запитав Аркадій.
- Так годин близько п'яти.
- Добрий татусь!
Аркадій жваво повернувся до батька і дзвінко поцілував його в щоку. Микола Петрович тихенько засміявся.
- Яку я тобі славну кінь приготував! - почав він, - ти побачиш. І кімната твоя обклеєна шпалерами.
Відповідь:
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
Багач! Його сусіда чотирма волами оре!
В ліс їдуть, а на трьох одну сокиру беруть.
В роботі «ох», а їсть за трьох.
Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім.
Говорить так, як три дні хліба не їв.
Дай на три дні — візьмеш злидні.
Два б’ється — третій не мішайся.
Два брати рідні, і обидва Івановичі, але один— так, а другий—дурак.
Добрий пан: тільки тричі в морду дав.
За двома зайцями не гонись, бо й одного не піймаєш.
За одного вченого дають десять невчених.
Заробив в пана плату: з чотирьох дощок хату.