У поезії М.Рильського "Запахла осінь в"ялим тютюном"ми відчуваємо роздуми зрілої людини про те,що ж найголовніше у житті,у чому його принада й щастя. Художні засоби: Форма вірша:сонет. Риторичне питання;"І нащо ж весна нам?" Епітети:"тонкий туман","пісок рум"яний","свіжі айстри","килим золотий". Авторський неологізм;"зорюють". Метафори:"вкриє мудрість голову сріблом","ми тихі та дозрілі","вежі темної гордині","холодну,мовчазну глибінь". Тема:Стан природи восени-старіння людини. Ідея:Треба насолоджуватися життям, поки є така можливість.
Великдень – величне свято для кожного із нас. Моя сім’я ретельно готується. Прибираємо, печемо паски та малюємо писанки. Потім освячуємо ці дари. Зранку ідемо до церкви. У ці дні вітаємося словами «Христос воскрес». Цікавими є народні гуляння біля церкви. Можна побачити багатьох друзів, знайомих. Дозволяється на свята усім бажаючим бити у дзвони. Їх відлуння довго лунає навколо.
Свята несуть радість, добро, зустрічі.Великдень – це дуже велике свято для кожного із нас. У церкві ми освячуємо дари: паски, крашанки та писанки. У ці дні вітаються словами «Христос воскрес». Усі жителі гарно одягнуті. Посмішки на устах. Збирається родина за святковим столом. Я з подругою люблю побити у дзвони біля церкви. Там можна побачити друзів та знайомих. У ці дні дзвін майже не вщухає. Багато охочих спробувати свою силу.
На Великдень усі радіють.Вчора у місті була хороша сонячна погода. Тепле сонечко привітно усміхалось до перехожих. Посилало на землю яскраве проміння.
У цей святковий день було шумно і гамірно. Гучні дзвони кликали до церкви. Люди поспішали на службу. Саме у ці великодні дні збереглась чудова традиція на наших теренах. Після служби брами не зачиняються. Вони відкриті з ранку до глибокого вечора. Багато людей прямують подзвонити у церковні дзвони. Далеко над дзвіницями розстелявся їх бум.
А сьогодні не обійшлося без веселого обливання. Це так званий «обливний понеділок». Особливо він тішить дітвору. У такий хороший сонячний день прохолодна вода не лякала перехожих.
Великодні свята – це зустрічі в родинному колі, серед друзів. Радість та надія на краще.
Художні засоби:
Форма вірша:сонет.
Риторичне питання;"І нащо ж весна нам?"
Епітети:"тонкий туман","пісок рум"яний","свіжі айстри","килим золотий".
Авторський неологізм;"зорюють".
Метафори:"вкриє мудрість голову сріблом","ми тихі та дозрілі","вежі темної гордині","холодну,мовчазну глибінь".
Тема:Стан природи восени-старіння людини.
Ідея:Треба насолоджуватися життям, поки є така можливість.
Великдень – величне свято для кожного із нас. Моя сім’я ретельно готується. Прибираємо, печемо паски та малюємо писанки. Потім освячуємо ці дари. Зранку ідемо до церкви. У ці дні вітаємося словами «Христос воскрес». Цікавими є народні гуляння біля церкви. Можна побачити багатьох друзів, знайомих. Дозволяється на свята усім бажаючим бити у дзвони. Їх відлуння довго лунає навколо.
Свята несуть радість, добро, зустрічі.Великдень – це дуже велике свято для кожного із нас. У церкві ми освячуємо дари: паски, крашанки та писанки. У ці дні вітаються словами «Христос воскрес». Усі жителі гарно одягнуті. Посмішки на устах. Збирається родина за святковим столом. Я з подругою люблю побити у дзвони біля церкви. Там можна побачити друзів та знайомих. У ці дні дзвін майже не вщухає. Багато охочих спробувати свою силу.
На Великдень усі радіють.Вчора у місті була хороша сонячна погода. Тепле сонечко привітно усміхалось до перехожих. Посилало на землю яскраве проміння.
У цей святковий день було шумно і гамірно. Гучні дзвони кликали до церкви. Люди поспішали на службу. Саме у ці великодні дні збереглась чудова традиція на наших теренах. Після служби брами не зачиняються. Вони відкриті з ранку до глибокого вечора. Багато людей прямують подзвонити у церковні дзвони. Далеко над дзвіницями розстелявся їх бум.
А сьогодні не обійшлося без веселого обливання. Це так званий «обливний понеділок». Особливо він тішить дітвору. У такий хороший сонячний день прохолодна вода не лякала перехожих.
Великодні свята – це зустрічі в родинному колі, серед друзів. Радість та надія на краще.