статтю присвячено актуальній проблемі теорії простих речень. у ній досліджено подвійні (складні) присудки, утворені внаслідок трансформації простих елементарних речень у неелементарні. обґрунтовано відмінність цих присудків від складених іменних та від дуплексивів. виокремлено два типи подвійних присудків – дієслівно-іменні та дієслівні. проаналізовано особливості їх вираження. установлено, що в дієслівно-іменних присудках у ролі першого компонента вживають дієслова зі значенням спрямованого й неспрямованого руху, процесуально-локативним, інтелектуальної й мовленнєвої діяльності, фізичних і фізіологічних процесів, конкретної дії, а в ролі другого – прикметники, іменники в непрямих відмінках, синтаксично нерозкладні сполучення та фразеологізми; у дієслівних – у ролі першого компонента використовують дієслова зі значенням спрямованого і неспрямованого руху та процесуально-локативним, у ролі другого – здебільшого дієслова інтелектуальної та мовленнєвої діяльності, конкретної дії.
ответ: . я хочу поподробнее остановиться о положении в югославии.
2. о предстоящей отставке кабинета правительства не сомневаются даже неисправимые оптимисты
3. на пресс-конференции перед общественностью о проделанной работе отчитался министр юстиции.
4. если вы думаете, что обо всех проблемах, о которых вам надо решать в жизни, вы прочтете в книгах, то вы ошибаетесь.
5. не будем рассуждать о том, о чем вы не знаете.
6. о том, каких результатов добилась группа, видно по результатам.
7. я знаю, что он будет скучать обо мне.
8. он еще не раз и не два будет клянчить о загранице.
9. похоже на шутку, но здесь об этом смеются и рады верить.
10. здесь, на пересечении ленинградского шоссе с московской кольцевой автодорогой, постоянное столпотворение из машин.
11. к ним применяются действия судебным порядком.
12. от воинской повинности все стараются избежать.
13. отзывы на вышедшую в издательстве книгу были чересчур положительны.
14. действия и чувства вельможи проявились согласно обстоятельств времени и места.
объяснение:
ответ:
статтю присвячено актуальній проблемі теорії простих речень. у ній досліджено подвійні (складні) присудки, утворені внаслідок трансформації простих елементарних речень у неелементарні. обґрунтовано відмінність цих присудків від складених іменних та від дуплексивів. виокремлено два типи подвійних присудків – дієслівно-іменні та дієслівні. проаналізовано особливості їх вираження. установлено, що в дієслівно-іменних присудках у ролі першого компонента вживають дієслова зі значенням спрямованого й неспрямованого руху, процесуально-локативним, інтелектуальної й мовленнєвої діяльності, фізичних і фізіологічних процесів, конкретної дії, а в ролі другого – прикметники, іменники в непрямих відмінках, синтаксично нерозкладні сполучення та фразеологізми; у дієслівних – у ролі першого компонента використовують дієслова зі значенням спрямованого і неспрямованого руху та процесуально-локативним, у ролі другого – здебільшого дієслова інтелектуальної та мовленнєвої діяльності, конкретної дії.
объяснение: