1. Боярські слуги від півночі звивалися, приготовляючи для гостей їду на цiлий день, наповнюючи шипучим медом i яблучником подорожнi боклаги. 2. Тухольськi пасемцi й собi готовились, острячи ножi та тесаки, обуваючи мiцнi жубровi постоли i складаючи в невеличкi дорожнi бисаги печене м'ясо, паляницi, сир i все, що могло понадобитися в цiлоденнiй труднiй переправi. 4. Опинившися на тiм важнiм, хоч дуже небезпечнiм плаю, Максим Беркут велiв товариству на хвилю розложитися i спочити, аби набрати сил до трудного дiла 4. Мирослава впала на ноги, не попускаючись своєї зброї. 5. Раптом медведиця вхопила в переднi лапи великий камiнь i, зводячись на заднi ноги, хотiла шпурнути ним на Мирославу.
Осінь – це час прощання з теплом і приходом холодів. З кожним днем стає все помітніше, як коротшають дні. Сонце встає з-за обрію все пізніше і заходить все раніше, і з кожним наступним днем гріє слабкіше. Увечері помітно стало холодніше. Частіше стали йти дощі, і дути холодні вітри. Ось тільки світило і гріло сонце, як раптом з’явився сильний вітер, хмари закрили небо, і почався невеликий дощ. Особливо красива осінь лісом. Мені захотілося у своєму щоденнику написати твір на тему осінь.
Осінь – це сезон перельоту птахів у теплі краї. Цікаво гати за ними, як вони, вишикувавшись один за одним у різні фігури, летять в теплий край. Метелики і різні комахи сховалися. Немає і комарів, які так дошкуляли влітку. Все навколо змінилося і нагадує прихід осені. Листя на деревах жовтіють, сохнуть, а потім опадають. Створюючи жовтий шорсткий килим під ногами. Природа навколо вражає розмаїттям барв і показує, що прийшла золота осінь.
Через деякий час, після похолодання і дощів, приходить бабине літо, якого всі так з нетерпінням чекають. Щоб згадати літнє тепло і затишок. Осінь вражає своїми фарбами і різноманітністю. Раніше мені не подобалася осінь і завжди нагадувала холод і дощі, але з кожним роком я почав помічати, що осінній сезон різноманітний і гарний по-своєму.
2. Тухольськi пасемцi й собi готовились, острячи ножi та тесаки, обуваючи мiцнi жубровi постоли i складаючи в невеличкi дорожнi бисаги печене м'ясо, паляницi, сир i все, що могло понадобитися в цiлоденнiй труднiй переправi.
4. Опинившися на тiм важнiм, хоч дуже небезпечнiм плаю, Максим Беркут велiв товариству на хвилю розложитися i спочити, аби набрати сил до трудного дiла
4. Мирослава впала на ноги, не попускаючись своєї зброї.
5. Раптом медведиця вхопила в переднi лапи великий камiнь i, зводячись на заднi ноги, хотiла шпурнути ним на Мирославу.
Твір Осінь
Осінь – це час прощання з теплом і приходом холодів. З кожним днем стає все помітніше, як коротшають дні. Сонце встає з-за обрію все пізніше і заходить все раніше, і з кожним наступним днем гріє слабкіше. Увечері помітно стало холодніше. Частіше стали йти дощі, і дути холодні вітри. Ось тільки світило і гріло сонце, як раптом з’явився сильний вітер, хмари закрили небо, і почався невеликий дощ. Особливо красива осінь лісом. Мені захотілося у своєму щоденнику написати твір на тему осінь.
Осінь – це сезон перельоту птахів у теплі краї. Цікаво гати за ними, як вони, вишикувавшись один за одним у різні фігури, летять в теплий край. Метелики і різні комахи сховалися. Немає і комарів, які так дошкуляли влітку. Все навколо змінилося і нагадує прихід осені. Листя на деревах жовтіють, сохнуть, а потім опадають. Створюючи жовтий шорсткий килим під ногами. Природа навколо вражає розмаїттям барв і показує, що прийшла золота осінь.
Через деякий час, після похолодання і дощів, приходить бабине літо, якого всі так з нетерпінням чекають. Щоб згадати літнє тепло і затишок. Осінь вражає своїми фарбами і різноманітністю. Раніше мені не подобалася осінь і завжди нагадувала холод і дощі, але з кожним роком я почав помічати, що осінній сезон різноманітний і гарний по-своєму.