Морфологічний розбір речення Тільки той може осягнути своїм розумом і серцем красу велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як частю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям​

1.При́судок — головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом. Найтиповіша форма присудка — дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб'єкта, названого підметом. Присудок — головний член двоскладного речення, що характеризує підмет за дією чи ознакою.3.Пі́дмет (лат. subjectum) — це головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком. Підмет і другорядні члени речення, що належать до підмета, утворюють групу підмета. 4.Підмет може бути: простим — вираженим одним словом; складеним — вираженим словосполученням 5.Солодкий голос матері пробивався до неї через магічну заслону думок.

Брат з сестрою йдуть до школи.

Сміливі зажди мають щастя.

Объяснение:

3мрпо

Я не вірю в щасливе життя. Безглуздя все це! Ну в кого воно буває? Не знаю ні однієї людини з таким визначенням власного перебування на земній поверхні. Але я вірю в мить щастя. Швидкоплинну мить. В якій є все, що бажаєш. Така собі цілісність і повнота всіх мрій і найкращих уявлень. Всесвітня любов – улюблена робота, щирі друзі та, що взагалі в голові не вкладається, кохана людина. Ну і щось типу крутої тачки, або двоповерхового будинку. Та ще багато маленьких щастячок типу квитка з шістьма сімками, або крутих чобіт на шнурках. Отака от мить щастя. І навіть вона трапляється не кожному. Але я мрію про неї. Встигнути відчути щось подібне і потім згадувати решту життя. Писати про це світлі розповіді або вірші. І казати тим, хто значно молодший щось типу: життя не суцільна фігня. В ньому трапляється мить щастя.