Реченню порівняно з іншими синтаксичними одиницями властива більша формальна і значеннєва розгалуженість. Здебільшого речення класифікують за метою висловлювання думки, емоційним забарвленням, структурою.
За метою висловлювання (функцією) речення поділяються на розповідні, питальні й спонукальні.
Розповідними називаються речення, що містять повідомлення про різні явища, події, факти, предмети, їх ознаки: Народженого до добра неважко навчити добру, - навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний - се одне і теж (Г. Сковорода).
Розповідні речення різноманітні за своїм змістом і структурою. Це найпоширеніший тип речень у різних стилях мови: Удосконалюючи граматичну правильність мови дитини, вихователь учить дітей правильно змінювати слова та узгоджувати їх. Дітей молодшого й середнього віку вчать правильно вживати в мові однину і множину іменників, у старшому віці - вживати невідмінювані слова (3 підручника).
Питальними називаються речення, що містять у собі питання, яке спонукає співбесідника до відповіді: Про що, пташко, нам співаєш пісню голосну? (О. Олесь).
Залежно від характеру запитання питальні речення поділяються на підгрупи:
а) власне-питальні речення, що передбачають обов'язкову відповідь:
- Оксанко, дай мені своєю ручкою пописати! -А хіба твоя зіпсувалася?
- Та ні, вона робить багато помилок (3 підручника);
б) питальні речення, які передбачають тільки ствердження чи заперечення того, що в них висловлюється:
ответ: 1. Обставини, виражені дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами.
Виділяються комами:
а) обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно від його місця в реченні: Жовте листя, тремтячи і коли вкриваючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим покриттям (Б. Грінченко); Заплющивши очі, він піддався сумові, що колисає душу (В. Підмогильний).
Примітка. 1. Два й більше дієприслівникових зворотів, з'єднаних між собою інтонацією або повторюваними сполучниками, на письмі один від одного відділяються комою: Хустину кинувши на плечі, надівши плаття весняне, берізка вибігла надвечір і жде чи вітру, чи мене (С. Будний); Він несподівано з'являвся в степу на шляху, чи вийшовши з-за могили, чи ви з яру, високий, кремезний... (В. Підмогильний).
< Попер ЗМІСТ Наст >
ТИПИ РЕЧЕНЬ
Реченню порівняно з іншими синтаксичними одиницями властива більша формальна і значеннєва розгалуженість. Здебільшого речення класифікують за метою висловлювання думки, емоційним забарвленням, структурою.
За метою висловлювання (функцією) речення поділяються на розповідні, питальні й спонукальні.
Розповідними називаються речення, що містять повідомлення про різні явища, події, факти, предмети, їх ознаки: Народженого до добра неважко навчити добру, - навчити, чи принатурити, чи призвичаїти. Навчений, принатурений, призвичаєний - се одне і теж (Г. Сковорода).
Розповідні речення різноманітні за своїм змістом і структурою. Це найпоширеніший тип речень у різних стилях мови: Удосконалюючи граматичну правильність мови дитини, вихователь учить дітей правильно змінювати слова та узгоджувати їх. Дітей молодшого й середнього віку вчать правильно вживати в мові однину і множину іменників, у старшому віці - вживати невідмінювані слова (3 підручника).
Питальними називаються речення, що містять у собі питання, яке спонукає співбесідника до відповіді: Про що, пташко, нам співаєш пісню голосну? (О. Олесь).
Залежно від характеру запитання питальні речення поділяються на підгрупи:
а) власне-питальні речення, що передбачають обов'язкову відповідь:
- Оксанко, дай мені своєю ручкою пописати! -А хіба твоя зіпсувалася?
- Та ні, вона робить багато помилок (3 підручника);
б) питальні речення, які передбачають тільки ствердження чи заперечення того, що в них висловлюється:
Объяснение:
ответ: 1. Обставини, виражені дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами.
Виділяються комами:
а) обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно від його місця в реченні: Жовте листя, тремтячи і коли вкриваючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим покриттям (Б. Грінченко); Заплющивши очі, він піддався сумові, що колисає душу (В. Підмогильний).
Примітка. 1. Два й більше дієприслівникових зворотів, з'єднаних між собою інтонацією або повторюваними сполучниками, на письмі один від одного відділяються комою: Хустину кинувши на плечі, надівши плаття весняне, берізка вибігла надвечір і жде чи вітру, чи мене (С. Будний); Він несподівано з'являвся в степу на шляху, чи вийшовши з-за могили, чи ви з яру, високий, кремезний... (В. Підмогильний).
Объяснение: