Коли говорять про чоловіків у житті Лесі Українки, то згадують, здебільшого, Сергія Мержинського, в якого вона була безнадійно закохана, і Климента Квітку, з яким вона побралася за шість років до смерті. А от про перше романтичне кохання Лариси Косач відомо небагатьом.
З Максимом Славінським Лариса познайомилася влітку 1886-го у волинському селі Колодяжному, де її батьки мали маєток. Максимові було 18, дівчині – 15 років. Максим дружив із її братом Михайлом. А з Ларисою його поєднала творчість — згодом вони спільно переклали “Книгу пісень” Генріха Гейне.
З іменем Славінського пов’язано багато перлин Лесиної інтимної лірики: “Горить моє серце”, “Стояла я і слухала весну”, “Хотіла б я піснею стати”, “Сон літньої ночі”… До “пана Максима” звернуті й такі слова: “Милий мій! Ти для мене зруйнований храм…”
Перше кохання Лесі Українки
Коли говорять про чоловіків у житті Лесі Українки, то згадують, здебільшого, Сергія Мержинського, в якого вона була безнадійно закохана, і Климента Квітку, з яким вона побралася за шість років до смерті. А от про перше романтичне кохання Лариси Косач відомо небагатьом.
З Максимом Славінським Лариса познайомилася влітку 1886-го у волинському селі Колодяжному, де її батьки мали маєток. Максимові було 18, дівчині – 15 років. Максим дружив із її братом Михайлом. А з Ларисою його поєднала творчість — згодом вони спільно переклали “Книгу пісень” Генріха Гейне.
З іменем Славінського пов’язано багато перлин Лесиної інтимної лірики: “Горить моє серце”, “Стояла я і слухала весну”, “Хотіла б я піснею стати”, “Сон літньої ночі”… До “пана Максима” звернуті й такі слова: “Милий мій! Ти для мене зруйнований храм…”
Сьогодні у гаю співають солов'ї. - розповідне;
Сьогодні у гаю співають солов'ї? - питальне;
Друзі, йдемо до гаю , там сьогодні співають солов'ї.- спонукальне.
Друзі, мерщій до гаю , там сьогодні співають солов'ї! - окличне.
Объяснение:
Розповідним називається речення, у якому повідомляється про подію, факт чи явище.
Питальним називається речення, у якому про щось запитується.
Спонукальним називається речення, у якому висловлюється прохання, наказ, заклик до дії, побажання, дозвіл, заборона тощо.
Якщо речення вимовляються з підсиленою, напруженою інтонацією, вони називаються окличними. На письмі в кінці таких речень ставимо знак оклику.
Окличними можуть бути усі види речень за метою висловлювання - розповідні, питальні, спонукальні.
У кінці питальних окличних речень ставимо знак питання і знак оклику.