Мова: Напишіть твір «Краса і багатство української мови»(по 2-3 речення до кожного пункту і підпункту)
План
1. Сила рідного слова.
2. Барвінкова, солов’їна:
а) третя за милозвучністю;
б) народні пісні;
в) синоніми;
г) виразні художні засоби.
3. Повага до народу.
Початок
Сила рідного слова могутня, безсмертна. За звучанням українська мова співуча, дзвінка, солов'їна. Барви слів увібрали в себе всі тони і відтінки, на які багата природа, ось чому моя мова – живописна мова чародійна…
Допоміжні слова: калинова, барвінкова, таємнича, поетична, джерельна вода, як гул століть, як бурі подих, пече без вогню, зігрівають душу.
Афоризми
Одна вона у нас така –
Уся співуча і дзвінка…
(М.Шевченко)
Мова – дзеркало душі.
(М.Падолинський)
Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може сам викликати поваги до себе…
(О.Гончар)
Кожне слово рідної мови має своє обличчя.
(В.Сухомлинський)
Мова рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має!
(С.Воробкевич)
Завдання виконати і надіслати 07 квітня до 19.00.на поштову скриньку [email protected]
Література: І. Написати твір «Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати»(кожен пункт по 3 речення)
План
1. Роль матері у житті людини.
2. Мати поета В.Симоненка.
3. Образ матері у поезії «Лебеді материнства».
4. Мати й Батьківщина.
5. Пошана до матерів і до вітчизни.
Прокинувшись від сну, бачу, що всі здорові, у вікно світить ласкаве сонечко. 1 мені легко на душі, я щасливий. Бачу неправду, бачу зло — і мені погано, я відчуваю себе нещасливим. Якби всі люди на землі оновили б свої душі, стали б справедливими, чуйними — світ став би зовсім іншим. Ніхто б нічого не крав, ніхто б нікого не вбивав, тільки правда йшла б попереду, а ми всі йшли б за нею. Отоді я був би дуже щасливий. Боляче мені, коли бачу бідних дітей та немічних старих людей. Я відчуваю себе тоді нещасливим. Чи багато чого людині в житті треба, щоб бути щасливою? Приголубила бабуся, поцілувала перед сном — і я засинаю, і мені так хороше, відчуваю я себе цілком щасливим.
Бути щасливою людиною — це значить володіти щастям. А що таке щастя? Щастя — це почуття повного задоволення. З цього виходить, що щастя — це стан людини. А, як відомо, стан вічний не буває. Значить, повністю і завжди щасливої людини не буває. Але ж іноді...
Я відчув себе щасливим третього жовтня. У цей день я святкував свій день народження. Рано-вранці по телефону мене поздоровив мій куратор. Коли прийшов до колежу, то отримав багато поздоровлень і подарунків від однокласників. Після колежу поїхав додому, а хата повна гостей. У цей день я отримав три телеграми — мене вітали друзі, які живуть далеко і яких я не бачив кілька років. Мене поздоровляли сусіди, і я відчував у цей день той самий стан, назва якому — щастя. Може, завтра, через місяць чи через рік все зміниться. Але не будемо заглядати далеко вперед.
Я розповів про почуття щастя на прикладі одного дня. Певен, що будь-яка людина гідна щастя. Але воно не приходить само по собі, до нього треба вперто йти. Кожна людина уявляє його по-різному. Але щастя залишається щастям і його вистачить на всіх. Так будьмо всі щасливі!
«Божественну комедію» не без підстав вважають енциклопедією середньовічного світогляду. Але в цьому світогляді поруч із застарілими уявленнями були й прогресивні риси, що відкривали народові перспективи не потойбічного райського життя, а земного, радісного та справедливого. Про задум твору Данте так писав у листі до Кангранде делла Скала, італійського вельможі при дворі якого він жив у вигнанні: «Врятувати людей від ганебного стану й привести їх до щастя». Письменник мріяв про духовне ння всього людства, тому й проголошував високі ідеали Добра, Любові, Милосердя, Розуму. Письменник стверджував, що людина уже на землі повинна усвідомити своє становище, намагатися його поліпшити, звернувшись до прихованих сил у своїй душі. Данте вірив в здатність людини до духовного перетворення, а разом з тим і одухотворення всього життя.