У нашому класі є багато традицій.Перша на прикінці року наша вчителька приносить свічку.Вона її запалює і кожен підходить додошки и говорить що йому в цьому році сподобалось а що не сподобалось.Друга це після школи на канікулах їздити в Донецьк або Луганськ.Третя це дев`ятого травня ходити в музей де будуть розповыдати про войну.Четверте це кожного року проводити мероприятее про Чернопиль.Всі плачуть там…Дуже сумно слухати…П`яте це кожного року виступати на сцені школи.Я теж виступала.Ось такі традиції нашого классу
Була собі країна Українська мова. У ній було дуже багато слів. Кожен з них виконував певну роботу. Одні слова називали предмет, інші – вказували на його ознаку. Були такі слова, що називали дію предмета, а ще інші вміли зв’язувати слова у речення. Також в українській мові жили префікси, які вміли утворювати нові слова. Вони завжди знали перед коренем якого слова стати. Префікси виконували важливу роботу, вміли змінити слово. Префікси жили у дружбі і злагоді. Але одного разу між префіксами з – і с – виникла суперечка. Кожен з них думав, що він важливіший за свого брата. Вони наввипередки почали ставати перед коренем кожного слова. Почався у країні великий безлад. І тому королева Грамотійка розсудила їх так. Префікс с – стає перед буквами к, п , т, ф, х, а префікс з- стає перед іншими буквами. З того часу запанувала в Українській мові гармонія.
У нашому класі є багато традицій.Перша на прикінці року наша вчителька приносить свічку.Вона її запалює і кожен підходить додошки и говорить що йому в цьому році сподобалось а що не сподобалось.Друга це після школи на канікулах їздити в Донецьк або Луганськ.Третя це дев`ятого травня ходити в музей де будуть розповыдати про войну.Четверте це кожного року проводити мероприятее про Чернопиль.Всі плачуть там…Дуже сумно слухати…П`яте це кожного року виступати на сцені школи.Я теж виступала.Ось такі традиції нашого классу
Объяснение:
Була собі країна Українська мова. У ній було дуже багато слів. Кожен з них виконував певну роботу. Одні слова називали предмет, інші – вказували на його ознаку. Були такі слова, що називали дію предмета, а ще інші вміли зв’язувати слова у речення. Також в українській мові жили префікси, які вміли утворювати нові слова. Вони завжди знали перед коренем якого слова стати. Префікси виконували важливу роботу, вміли змінити слово. Префікси жили у дружбі і злагоді. Але одного разу між префіксами з – і с – виникла суперечка. Кожен з них думав, що він важливіший за свого брата. Вони наввипередки почали ставати перед коренем кожного слова. Почався у країні великий безлад. І тому королева Грамотійка розсудила їх так. Префікс с – стає перед буквами к, п , т, ф, х, а префікс з- стає перед іншими буквами. З того часу запанувала в Українській мові гармонія.